Адміністративне право України

Опорний конспект

Опорний конспект з курсу "Адміністративне право України"

Міліція та її підрозділи.
Міліція України є найважливішою складовою частиною органів внутрішніх справ.
Завдання і обов’язки, покладені державою на міліцію, виконують різні апарати загальної (територіальної), транспортної і спеціальної міліції, які в організаційному відношенні належать до складу центральних і місцевих органів внутрішніх справ або є самостійними підрозділами.
Згідно із Законом України “Про міліцію” міліція України – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції; міліції охорони, спеціальної міліції.
До кримінальної міліції належать служби карного розшуку, по боротьбі з організованою злочинністю, кримінального пошуку, боротьби з економічною злочинністю, слідчої роботи і дізнання.
Міліцію громадської безпеки складають служби охорони громадського порядку (патрульно-постової служби міліції, приймальники-розподільники для затриманих за бродяжництво, медичні витверезники, приймальники-розподільники для неповнолітніх, охорони, утримання і конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, спецприймальники, підрозділи міліції швидкого реагування “Беркут”), паспортної, реєстраційної та міграційної роботи, дозвільної системи, дільничних інспекторів міліції, забезпечення карантинних і ветеринарно-санітарних заходів при проведенні боротьби з епізоотією.
До транспортної міліції належать відповідні підрозділи, які забезпечують охорону громадського порядку і боротьбу зі злочинністю на залізничному, водному та повітряному транспорті.
Державна автомобільна інспекція являє собою сукупність підрозділів дорожньо-патрульної служби, дорожнього нагляду, реєстраційно-екзаменаційної роботи, технічного нагляду, розшуку транспортних засобів, пропаганди та агітації з безпеки руху.
Міліція охорони складається з підрозділів які забезпечують на договірних засадах охорону усіх видів власності, об’єктів майна та вантажів, фізичних осіб, грошових коштів (управління, відділи охорони при територіальних органах внутрішніх справ, які мають у своєму складі окремі дивізіони, роти, взводи, спеціальні підрозділи міліції охорони “Титан”).
До спеціальної міліції належать підрозділи внутрішніх справ на закритих об’єктах (наприклад, підприємства з особливим режимом функціонування).
Державний архітектурно-будівельний контроль.
Управління в сфері містобудування і державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на підставі Законів України “Про основи містобудування” від 16. 11. 1992 р.; “Про архітектурну діяльність” від 20. 05. 99р.; “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14. 10. 1994р.; інших нормативно-правових актів у сфері містобудування.
Державний архітектурно-будівельний контроль полягає в забезпеченні під час забудови території, розміщенні і будівництві об’єктів додержанні суб’єктами архітектурно-будівельної діяльності:
- вимог містобудівельної документації;
- місцевих правил забудови населених пунктів;
- державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
- затвердженої містобудівельної та іншої проектної документації;
а також захист державою прав споживачів будівельної продукції.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування.
Діючим законодавством передбачена відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
- проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердження проектної документації;
- передача у виробництво проектної документації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, технічним умовам або затвердженій містобудівній документації;
- виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам, проектним рішенням, і так само підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її;
- виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням;
- прийняття у експлуатацію об’єктів, зведених з порушенням законодавства, місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень;
- виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві без отримання у встановленому порядку ліцензії;
- ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Служба безпеки України
Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Завданням служби безпеки України є:
- захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб;
- попередження, виявлення, припинення й розкриття злочинів проти миру та безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки, інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
СБУ підпорядкована Президентові України та підконтрольна Верховній Раді України.
Систему служби безпеки України складають центральне управління служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи: служба безпеки Республіки Крим; органи військової контррозвідки; військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
Центральне управління служби безпеки України, інші органи та установи, що входять до системи служби безпеки України - є юридичними особами, мають печатку з зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.
Поняття, структура і види адміністративно-правових норм.
А-п норма – це обов’язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою і регулює сусп. відносини в сфері держуправління.
Головна ціль – організація управлінських рішень. Інші цілі:
1. Інформаційні.
2. Охоронні (забезпечення охоронності і правопорядку)
1. Соц-моральні.
2. Заохочувальні (розвиток ініціативи).
Функції:
- Заб-ння еф-ї діяльності органів держуправління
- З-ння честі, гідності, прав свобод гр-н
- Охорона системи сусп-х відносин
- Виховна
- Взаємодія з нормами інших галузей права
- Взаємодії з неправовими нормами
Структура: гіпотеза, диспозиція, санкція.
Гіпотеза – умови, за яких слід керуватися даною нормою. Абсолютно або відносно визначена.
Диспозиція – сформульоване правило поведінки.
Санкція – міра відповідальності, конкретний захід адм-ного або дисциплінарного впливу.
Види: За спрямованістю змісту
1. Такі, що закріплюють порядок утворення і правовий стан суб’єктів.
2. Такі, що визначають форми і методи управлінської діяльності.
3. Такі, що встановлюють порядок проходження держ. служби, права і обов’язки держслужбовців.
4. Такі, що регулюють управління окремими галузями, держ функціями і територіями.
5. Норми, що встановлюють права і обов’язки громадян у сфері адм-пр відносин.
За адресами або суб’єктами
1. Адресовані органам держ-виконавчої влади.
2. ---- іншим державним виконавчо-розпорядчим органам.
3. ---- держслужбовцям.
4. ---- держпідприємствам, закладам, організаціям.
За формою припису
1. Зобов’язуючі (зобов-ть здійснювати певні дії при виникненні передбачених ними умов).
2. Заборонні (забороняють ті чи інші дії). Можуть мати загальний або спец хар-р.
3. Повноважні (дозвільні, диспозитивні). Уповноважують або дозволяють діяти в рамках норми за своїм розсудом.
4. Стимулюючі (забезпечують певну поведінку заохоченням, пільгами).
5. Рекомендаційні (рекомендації не мають юридично обов’язкового хар-ру).
За галузевою належністю
1. Матеріальні (юридично закріплюють обов’язки, права, відповідальність).
2. Процесуальні (регламентують динаміку держупр-ння і пов’язаних з ними відносин.
За межею дії
1. У просторі (територія, на яку пош-ться юр. сила).
2. У часі (строкові і безстрокові норми).
За ступенем загальності
1. Загальні.
2. Міжгалузеві.
3. Галузеві.
4. Місцеві (норми місцевих органів влади).
За юридичною силою
1. В законах.
2. В указах.
3. В постановах.
4. В рішеннях.
5. В наказах…….і т.п.