|
Адміністративне право України
Опорний конспект
|
У загальному понятті процес - це відображення державно-владної діяльності, хоча в ній беруть участь і інших суб'єктів - громадяни, їхнього об'єднання. У вузькому понятті адм. процес розглядається як урегульований нормами адміністративно-процесуального права порядок застосування засобів адмін. примусу, і насамперед адм. стягнень, за здійснення адм. правопорушень. У широкому розумінні адм. процес розглядається як урегульований правом порядок розгляду індивідуально-конкретних справ у сфері виконавчої діяльності органами державного керування, а в передбачених законодавством випадках і іншими, уповноваженими на це органами. Це такий порядок діяльності, по якому складаються цивільні відносини, що регулюються нормами адм.-процесуального права. У цьому понятті відображається зв'язок адм. процесу з держуправлінням як формою держ. діяльності, підкреслений зв'язок адм. процесу з нормами матеріального адм. права. Цей зв'язок проглядається в тім, що в результаті здійснення адм. процесу зважуються індивід.-конкретні справи в сфері держуправління. Характерними рисами адм. процесу є: а) адм. процес зв'язаний з держуправлінням, його юр. видами, що реалізуються в правових формах; б) адм. процес зв'язаний з матер. нормами адм. права; цей зв'язок знаходить прояв у тім, що в ході реалізації задач адм. права дозволяються індивідуальні справи в держуправлінні й ефективно застосовуються норми матер. права; в) застосування норм матеріального права здійснюється в юрид. порядку, урегульованому адм.-процес. нормами; г) адм. процес - це не тільки застосування норм матеріального права, а і відповідна діяльність, у результаті якої виникають цивільні відносини, регульовані нормами адм.-процес. права. Таким чином, адм. процес складається з двох частин, в однаковій мірі урегульованих нормами адм.-процес. права; діяльність органів держуправління з дозволу конкретних справ і відносини між учасниками цієї діяльності. Тому адм. процес - це відповідна процедура, що відбувається в рамках, установлених процесуальними правовими нормами, а їхня сукупність являє собою провадження. Сукупність різних видів проваджень складає адм. процес. Адм. процес здійснюється з дотриманням принципів, що використовуються в держуправлінні. Систему принципів адм. процесу складають: законність, охорона інтересів особи і держави, рівність сторін, національна мова, самостійність органу (посадової особи) при ухваленні рішення, швидкість процесу, відповідальність посадових осіб за правильне ведення процесу, гласність. Органи управління у сфері юстиції та їх повноваження. 1. Міністерство юстиції України 2. Органи державної виконавчої служби. Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, який організовує здійснення державної правової політики, керує дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток. Мін’юст України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України. Міністерство у встановленому порядку в межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ. Основними завданнями Мін’юсту є: 1. організація здійснення державної правової політики, підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки; 2. підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, розроблення проектів нормативних актів та міжнародних договорів з правових питань, здійснення правової експертизи проектів нормативних актів, державна реєстрація нормативних актів, систематизація законодавства України; 3. підготовка за поданням міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щорічних планів законопроектної роботи та планів роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності в центральних органах виконавчої влади та контроль за цією діяльністю; 4. забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина; 5. організація та матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції, організація виконання судових рішень, роботи з кадрами, експертне забезпечення правосуддя; 6. організація роботи нотаріату; Мін’юст України відповідно до покладених на нього завдань: 1. забезпечує реалізацію державної правової політики, готує пропозиції щодо праводення правової реформи; 2. готує разом з відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими установами проекти концепцій напрямів розвитку законодавства та їх наукове обґрунтування з урахуванням світового досвіду; 3. розробляє за дорученням президента України, Кабінету міністрів України та власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосується прав і свобод людини , відносин між громадянином і державною владою і т.д. 4. здійснює правову експертиз щодо відповідності Конституції та законам України, вимогам нормопроектної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд ВРУ, президента України, КМУ, а також нормативно-правових актів ВР АРК; 5. готує зауваження і пропозиції до прийнятих ВР законів України при підготовці їх на підпис Президентові України 6. координує роботу з проведення судової реформи; 7. вносить Президентові України пропозиції з питань мережі місцевих судів і кількості в них суддів; 8. забезпечує добір та підготовку кандидатів у судді, готує за рекомендаціями відповідних кваліфікаційних комісій суддів матеріали для призначення та обрання суддів, голів судів і т.д. 9. забезпечує ведення судової статистики; 10. здійснює легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян і міжнародних громадських організацій, реєструє всеукраїнські і міжнародні благодійні організації. Філії, відділення; 11. організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність; 12. представляє КМУ за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України; 13. здійснює правову експертизу на відповідальність Конституції України, законам України проектів міжнародних договорів України, готує висновки щодо здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності міжнародними договорами України, а також юридичні висновки, інші матеріали, необхідні для набрання чинності міжнародними кредитними договорами України. Мін’юст України здійснює свої повноваження через утворені Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні у містах, міські управління юстиції. Керівники управлінь юстиції призачаються на посаду Міністр юстиції за погодженням з головами відповідних місцевих державних адміністрацій. Мінґюст в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Мінґюст очолює Міністр, якого за поданням Премґєр-міністра України призначає на посаду Президент України. Міністр має заступників. Для погодження вирішення питань, що належать до компетенції Мю, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра (за посадою) . а також інших керівників Міністерства . Мю є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків. Указ Президента України про затвердження Положення про Міністерство юстиції України від 30.12.97 №1396/97. 2. Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиційї України і здійснює виконання рішень судів та інших органів. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне виконання , повне і неупереджене виконання рішень. Органами державної виконавчої служби є : -департамент державної виконавчої служба Мю України; -відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства юстиції України АРК, - державні виконавчі служби обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції. Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районні у містах відділів державної виконавчої служби. Державними виконавцями є начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділів державної виконавчої служби. Державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Державні виконавці призначаються на посаду, звільняються з посади начальниками районних, міських, районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Начальники районних, міських, районних у містах відділів державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з неї начальниками Головного управління юстиції міністерства юстиції України в АРК, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Директор департаменту державної виконавчої служби МЮУ, начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства Юстиції України в АРК, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополя і призначаються Міністром юстиції України. |