Реклама на сайте Связаться с нами

Р. І. Тиркало

Банківська справа

Навчальний посібник

Тернопіль
Видавництво «Карт-бланш»
2001

На главную
Банківська справа. Тиркало Р. І.
§ 7.5.2. Політика відкритого ринку
Політика відкритого ринку полягає у змінах обсягів купівлі та продажу НБУ державних цінних паперів.
Таким чином, купівля НБУ цінних паперів означає емісію грошей, а продаж - вилучення їх з обігу. Політика відкритого ринку реалізується за допомогою здійснення НБУ операцій із державними цінними паперами лише на вторинному ринку. Операції на первинному ринку не належать до неї, а є формою кредитування уряду.
Проведення політики відкритого ринку характеризується здійсненням різноманітних операцій із цінними паперами НБУ, які різняться певними параметрами, а саме:
- формою угоди - звичайна купівля чи продаж ЦП НБУ або угода на умовах зворотної купівлі ЦП (РЕПО);
- об'єктом угоди (державні чи корпоративні цінні папери);
- терміновістю угоди.;
- учасниками угоди (тільки банки чи банки і небанківські дилери фінансового ринку).
Операція РЕПО - фінансова операція, що складається з двох частин. У першій (стандартне РЕПО) одна сторона продає ЦП іншій. Водночас перша сторона бере на себе зобов'язання викупити вказані цінні папери у визначений термін або на вимогу другої сторони.
З точки зору переміщення й зберігання ЦП операції РЕПО виконуються трьома основними способами: звичайне РЕПО, тристороннє РЕПО та довірче РЕПО.
НБУ операції РЕПО залежно від терміну дії і порядку встановлення процентної ставки поділяє на три види:
- нічне РЕПО. Термін дії становить 1 день, процентна ставка фіксована;
- відкрите РЕПО. Термін операції в угоді не визначається, а кожен з учасників може через повідомлення вимагати її проведення, процентна ставка не фіксується;
- строкове РЕПО. Термін операції визначено в угоді, ставка є постійною.
При операції РЕПО визначають дві ціни:
- ціна продажу, визначається як середньозважена ціна того аукціону, на якому були придбані ЦП;
- ціна зворотного викупу визначається в результаті торгів між учасниками угоди.
Регулювання норм обов'язкових резервів полягає в тому, що НБУ встановлює комерційним банкам нормативи обов'язкового резервування залучених коштів. Розмір обов'язкових резервів встановлюється в процентному співвідношенні до загальної суми залучених банком коштів. Резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в НБУ, проценти на обов'язкові резерви не нараховуються.