|
В. В. Копєйчиков
Правознавство
Підручник
Київ
Юрінком Інтер
2003
|
Управління в царині охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони здоров'я України, місцеві органи державної виконавчої влади, інші державні органи. Вони проводять стандартизацію й нормування в царині охорони атмосферного повітря. Державні стандарти в цій сфері є обов'язковими та визначають поняття і терміни, режим використання та охорони атмосферного повітря, методи контролю за його станом, вимоги Щодо запобігання шкідливому впливу на атмосферне повітря і т. ін. Крім того, встановлюються такі нормативи: екологічної безпеки атмосферного повітря; обмежено допустимих викидів забруднювальних речовин і шкідливого впливу фізичних та біологічних чинників стаціонарними джерелами; обмежені нормативи утворення забруднювальних речовин, які відводяться в атмосферне повітря; використання атмосферного повітря як сировини; концентрації забруднювальних речовин у відпрацьованих газах. З огляду на наявність державних стандартів і нормативів держава покладає на підприємства, установи та організації відповідні обов'язки. Так, вони зобов'язані вживати заходів щодо зменшення обсягів шкідливих викидів, підтримувати в належному стані споруди, устаткування та апаратуру для очищення викидів і т. д. Економічний механізм забезпечення охорони атмосферного повітря полягає в лімітуванні, економічному заохоченні та стимулюванні охорони атмосферного повітря. Контроль у цій сфері може бути державним, виробничим і громадським. Державний контроль здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади. Міністерством охорони навколишнього природного середовища, Міністерством охорони здоров'я України, їхніми органами на місцях. Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України та іншими державними органами. Виробничий контроль проводять підприємства, установи та організації у процесі своєї виробничої діяльності. І, нарешті, громадський контроль здійснюють інспектори охорони навколишнього природного середовища. Законодавство передбачає, що правопорушеннями в царині охорони атмосферного повітря є: порушення нормативів гранично допустимих викидів забруднювальних речовин; перевищення нормативів гранично припустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних чинників; використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без дозволу спеціально уповноважених державних органів і т. ін. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" містить преамбулу і 10 розділів та спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення й поліпшення для екологічного убезпечення життєдіяльності людини, відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Він визначає правові та організаційні основи, екологічні вимоги в царині охорони й використання атмосферного повітря. Закон України "Про тваринний світ" регулює відносини в царині охорони, використання й відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, в неволі чи напіввільних умовах, на суходолі, у воді, грунті, повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та морської економічної зони. До об'єктів тваринного світу належать: хордові, у тому числі хребетні та безхребетні тварини в усьому їх видовому розмаїтті та на всіх стадіях розвитку, що знаходяться у стані природної волі; частини диких тварин (роги, шкура тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск і т. ін.); залишки викопних тварин (нори, лігва, боброві загати і т. д.). Суб'єктом права загальнодержавної власності на тваринний світ є держава в особі Верховної Ради України. Окремі об'єкти тваринного світу можуть знаходитись у колективній та приватній власності. Закон передбачає також права та обов'язки громадян у сфері охорони, використання й відтворення тваринного світу. До головних прав відносять право на загальне та спеціальне використання тваринного світу, право мати в колективній або приватній власності окремі об'єкти тваринного світу. Рівночасно громадяни України зобов'язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу; використовувати об'єкти тваринного світу згідно з вимогами. Видами використання об'єктів тваринного світу названі: мисливство; рибальство; використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин; використання тварин із метою отримання продуктів їхньої життєдіяльності; добування диких тварин із метою утримання й розведення в неволі чи напіввільних умовах для комерційних та інших цілей. Державний контроль у царині охорони, використання та відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, місцеві органи державної виконавчої влади. За порушення законодавства можлива дисциплінарна, адміністративна, цивільне-правова і кримінальна відповідальність. |