Ой приїхав козаченько до бистрого броду,
Там побачив дівчиноньку, хорошу на вроду. (2)
Крикнув та гукнув: «Давай перевозу,
Бо пильнії листи маю, їду до обозу!» (2)
Вийшла дівчина та й глянула в очі:
«Не їдь, не їдь, козаченьку, темненької ночі! (2)
Нічка темненька, доріженька слизенька,
Ночуй, ночуй, козаченьку, кватиронька
близенька!» (2)
|
|
|
