Вітер гуде, трава шумить,
Козак бідний убит лежить
На купині головою,
Накрив очі осокою.
Кінь вороний у ніженьках,
Орел сизий в головоньках;
Він козака доглядає,
На кучері наступає...
Він до його промовляє:
«Сизий орле, побратаймось!
Як ти, брате орле, станеш
З лоба очі видирати,
Дай же моїй неньці знати —
Моїй неньці старесенькій,
Матусеньці ріднесенькій.
Ой знай, орле, що казати,
Як у тебе моя мати
Буде про мене питати!
Скажи: служить він у пана,
В пана хана татарина,
У кримського добродія;
Да вислужив королівоньку,
В чистім полі могилоньку!»
|
|
|
