Ой ходив чумак, та ходив бурлак
Сім год по Криму,
По Криму!
Та не случалося та причиноньки
Ізроду йому,
А йому!
Та случилася й а причинонька,
Та й із Криму йдуче,
Йдуче!
Та при битої й а доріженьки
Воли пасуче,
Пасуче!
Та й усі воли та похромали,
А й і сам чумак благ,
Та й ой благ!
Та й ой благ чумак, та й ой благ бурлак,
Та й на возі лежить,
Лежить!
Та ніхто його та й не спитає,
А що в його болить,
Болить!
Та болять ручки, й а болять ніжки,
А болить голова,
Голова!
Та на серденьку й а тяжко й важко —
А то роду нема,
Нема!
Та й у Кримочку та й у городочку
А й ударили в дзвін,
В дзвін!
А то ж по тому та й по чумакові,
Що ходив на Дін,
На Дін!
Та й у Кримочку та й у городочку
А й ударили в два,
В два!
То ж по тому та й по чумакові,
А що роду нема,
Нема!
Та й у Кримочку та й у городочку
А й ударили в три,
В три!
А то ж по тому та по чумакові,
А що ходив у Крим,
У Крим!
Та й у Кримочку та й у городочку
А й ударили в п'ять,
В п'ять!
Та то ж по тому та й по чумакові,
А що вози риплять,
Риплять!
Та вози риплять, й а ярма й бряжчать,
А воли ремига...
Ремига!
Та попереду й а чумак Грицько
А в сопілочку гра.
Та й ой гра!
Та сопілочка й а з барвеночка,
А й оріхове денце,
Денце!
Та як заграє — й а трава й в'яне,
А болить мене серце,
Серце!
Та зелененький, зелений дубочок
А на яр похиливсь,
Похиливсь!
А козаченько, козак молоденький
А сильно й зажуривсь.
|
