Ой п'є чумак і гуляє,
Товариство напуває.
Ой хто тому чумаченьку
Добра доглядає?
Доглядають сусіди,
Іще добрі люде...
Да вже з того чумаченька
Хазяїн не буде!
Ой у лузі калина,
Да схилилась вітка;
Розпилася, розгулялась
Чумацькая жінка.
Чого ж вона схилилася?
Буйний вітер повіває.
Чого ж вона розпилася?
Бо хазяїна немає.
Ой у лузі калина,
Да схилились вітки;
Розійшлися, розбрелися
Чумацькії дітки.
Чого ж вони схилилися?
Буйний вітер повіває.
Чого ж вони розбрелися?
Бо батька немає.
Стали думать і гадати,
Старшого брата питати:
«Порадь же нас, старший брате,
Де нам батька шукати?»
Якби батько на базарі,
То і музиченьки б грали;
Якби батько у шинкарки,
То б бряжчали склянки й чарки;
Якби батько у дорозі,
То б скрипіли ярма й вози;
Якби батько утопився,
То б Дунай би розлився;
Якби батька вовки з'їли,
То б і ліси зашуміли.
Ой меде, мій меде,
Да солодкий ти дуже!
Ой хто ж тебе буде пити,
Як мене не буде?
|
|
|
