Ой не шуми, луже, дуже,
Ти, зелений гаю,
Не завдавай серцю туги,
Бо я в чужім краю.
Летить орел, летить орел,
Бо він крила має.
Полеть, полеть, сивий орле,
Де родина моя.
Та не кажи, сивий орле,
Що я тут бідую,
Але кажи, сивий орле,
Що я тут паную.
Гірке ж моє панованє,
Тяженьке вздиханє,
Гіркі мої розкошоньки —
Дрібнії сльозоньки.
Гей, вівця як заблеє,
То всії збіжуться,
Я, молода, як заплачу, —
Аж гори здригнуться.
|
