|
|
Світить сонце; хоч тепла ще
Певного немає.
А в садочку стало краще —
Травка видибає,
Зацвітуть от-от черешні,
Агрус і порічки;
По стежках гуляють гречні,
Видно, панські дітки, —
У саєти розубрані,
Мов квітки пишають;
А за ними панни й пані
Оком назирають,
Щоб спинить яку пустоту;
Та дітки і сами
Стережуть свою пишноту,
Не положуть плями:
У ясненьких рукавичках
Граються в опуку...
Під барканом, у порічках,
Простягає руку,
Хліба просить дівчинятко,
Долею забуте,
Босе, вдягнене в дранятко,
Колючками взуте.
|
|
|
