Реклама на сайте Связаться с нами

Культурологія

Закович M. M.

Навчальний посібник

Київ
Знання
2007

На главную
Що вивчає культурологія?
Культура стала предметом дослідження з моменту виникнення філософії, однак виділення культури як специфічної сфери знання відбулося у добу Нового часу і пов'язане з філософськими концепціями історії Дж. Віко й І. Г. Гердера та Г. В. Ф. Гегеля. Професійне вивчення культури стало на часі в XX ст. Отже, культурологія — молода наукова дисципліна. Спочатку Л. Вайт назвав культурологією поєднання теоретичних основ антропології та етнології з філософським аналізом культури. Пізніше до згаданих наук приєдналися етнографія, психологія, соціологія, лінгвістика та ін. Культурологія ніби об'єднала всі гуманітарні дисципліни під одним дахом. Оскільки культурологія використовує для раціонального осмислення культури ідеї та методи філософії, вона є близькою до філософії культури. Відмінність між ними в тому, що філософія культури вивчає і досліджує універсали та найбільш загальні проблеми культури, а культурологія — конкретні феномени культури, ту частину буття в цілому, яка стала полем перетворювальної діяльності людини. Можна погодитися з думкою, що культурологія інтегрує різні види і способи творчої діяльності людства в сукупності всіх поколінь, що живуть і будь-коли жили на Землі. Культурологія поділяється на фундаментальну і прикладну. Фундаментальна культурологія охоплює теорію та історію культури людства. Прикладна культурологія досліджує питання управління культурою, культуроохоронної діяльності та ін. Отже, культурологія вивчає культуру як цілісність, систему, як синтез знань про сутність і закономірності її існування та розвитку, значення культури для людства, способи її пізнання, а також різні, дуже специфічні сфери культурного життя.
Чого навчає культурологія?
Курс "Культурологія" дає змогу об'єднати розмежовані за сцієнтистською традицією мистецтвознавство, літературознавство, релігієзнавство, етику, естетику, всесвітню історію проблемою духовного життя людини і суспільства у різних національних та історичних картинах світу. Культурологія систематизує колосальний матеріал завдяки установці на інтеграцію культурних явищ в історичних і національних картинах світу — як поліфонії арістотелівсько-птолемеївського космосу, коперникансько-галілеївського просторового континууму, ейнштейнівської моделі Всесвіту, природності східного образу буття, духовної екзальтованості християнства, прагматичної етики доби Нового часу та ін.

Анотація
Передмова

Зміст

1. Теоретичні аспекти культури

Культурологічний підхід до аналізу культури

Методологічні засади розуміння культури
Поняття і сутність культури
Основні концепції культури
Морфологія і динаміка культури
Функції культури

Культура і суспільство

Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства
"Субкультура" та її функції
Мистецтво як засіб творення особистості

Походження і основні етапи розвитку культури

Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу
Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної
Генезис та етапи культурної еволюції
Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції
Культура і цивілізація
Культурно-історичні епохи

2. Світова культура

Первісна культура

Світосприймання первісної людини
Міфологічна свідомість: єдність об'єкта і суб'єкта, предмета і знака
Міфи як "педагогіка людського роду"
Прислів'я, приказки, загадки. Зародки мистецтва

Культура стародавніх цивілізацій

Художня культура Передньої Азії
Культура Стародавнього Єгипту

Антична культура

Проблема переходу від хаосу до гармонії
Доісторична Греція і класична Еллада
Культ краси та освіченості
Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво
Специфіка й витоки римського генія

Європейське середньовіччя

Домінування християнської теології у свідомості
Мистецтво: вираження духовного буття світу й людини
Архітектура і мистецтво Візантії V—VIII ст.
Романська культура: літургія та карнавал
Готичний стиль і схоластика

Ренесанс

Народження гуманізму
Нова концепція людської особистості і нова модель освіти
Титани італійського Відродження
Північне Відродження
Криза гуманістичних ідеалів

Барокова культура Європи

Реформація і контрреформація та їх слід у культурі
Італійська барокова школа
"Золоте століття" іспанського живопису: теми, герої, жанри
Фламандське і голландське мистецтво XVII ст. як два полюси світовідчуття доби

Доба абсолютизму і час Просвітництва

Класицизм як мистецтво героїчної громадянськості
Раціоналістична картина світу і людини в ідеології Просвітництва та її вплив на художню творчість
Стиль рококо як мистецтво "галантної доби"

Європа XIX століття

Новий соціальний і духовний досвід та його породження — індивідуалістична культура
Романтизм як світовідчуття і як напрямок у мистецтві
Формування історичного погляду на особу і зумовленого ним художнього методу реалізму
Філософський песимізм і волюнтаризм та творчість імпресіоністів і постімпресіоністів

Модерн як доба в культурі

Причини виникнення стилю модерн
Стиль модерн — поєднання традицій східного та західноєвропейського мистецтва
Символізм — естетико-філософська основа модерну
Особливості стилю модерн
Модерн як архітектурний стиль
Стиль модерн у Росії

Культура XX століття

Загострення проблем гуманізму в житті і мистецтві
Новий театр
Авангардистський живопис: драматизм входження нового в культурний процес
Функціоналізм в архітектурі
Нові виражальні засоби в музиці

3. Українська культура

Періодизація розвитку української культури

Періодизація розвитку української культури

Стародавня культура східних слов'ян

Джерела вивчення культури стародавніх слов'ян
Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов'ян
Релігійні вірування та міфологія східнослов'янських племен

Київська Русь

Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі
Мислителі Київської Русі. Книжна справа
Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові знання
Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр
Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра
Ткацтво, килимарство та вишивка
Театральне мистецтво. Музика. Танок

Період феодальної роздрібненості

Соціально-політична і культурна ситуація в Галичині та на Волині в XII—XIII століттях
Основні осередки соціального і культурного життя
Освіта і наука, архітектура і мистецтво
Культурні та політичні зв'язки Галицько-Волинського князівства з іншими землями Стародавньої Русі
Соціально-політична і культурна ситуація в польсько-литовську добу
Освіта і книгодрукування в XIV—XVII ст.

Козацька доба

Козацтво як явище історії та культури
Нові процеси в духовному житті: реформування церкви та освіти, розвиток науки
Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво
Специфіка національного варіанта бароко в літературі, театрі і музиці
Еволюція образотворчого мистецтва
Барокова архітектура

Духовні пошуки XIX століття

Формування української національної самосвідомості
Роль творчості Т.Г. Шевченка у становленні української культури
Українська суспільна думка; розвиток науки і філософії
Література
Образотворче мистецтво, музика, театр

На зламі століть

Культура як умова відродження нації в українській естетичній традиції кінця XIX — початку XX ст.
Гуманізм українського неоромантизму
Взаємовідносини особистості і світу в українському експресіонізмі
Український авангард 1900—1910-х рр.

Українська культура у XX столітті

Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти і науки
Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій
Український мистецький авангард та його доля
Українська культура другої половини XX століття

Культура в умовах нової соціальної реальності

Формування нової соціокультурної дійсності та її риси
Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності

Література по культурології