Реклама на сайте Связаться с нами

Етика

Тофтул М. Г.

Навчальний посібник

Київ
Видавничий центр «Академія»
2005

На главную
Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу. Вона досліджує цінності життя і світу, вчить оцінювати різноманітні ситуації морального вибору. Термін «етика» походить від давньогрецького слова «ethos» («етос»), яке спершу означало спільне житло, домівку, звірине лігвище тощо, пізніше — звичай, норов, правило, характер. Взявши за основу слово «ethos» у значенні характеру, давньогрецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) утворив прикметник «ethikos» («етичний») для позначення чеснот людської вдачі, душевних якостей. Науку, що вивчає етичні чесноти, він назвав етикою. Їй Арістотель присвятив праці «Нікомахова етика», «Евдемова етика», «Велика етика». Загалом етика є наукою, яка досліджує мораль, своєрідною теорією моралі, що з'ясовує її сутність, природу, походження, історичний розвиток, місце в системі суспільних відносин. Етика — філософська наука, яка досліджує природу, сутність, виникнення, розвиток, структуру, функції моралі. Предметом етики є мораль як форма індивідуальної та суспільної свідомості, загальні закономірності їх буття. Співвідношення моралі й етики можна передати такою моделлю: «мораль у собі» (уявлення, почуття, емоції, суб'єктивні вияви волі) — «мораль для нас» (мораль, «одягнена» в матеріальну оболонку мови і мовлення, тобто «омовлена» мораль і моральність) — етика як теоретична модель моралі, її інтерпретація (тлумачення) та обґрунтування. З'ясування й окреслення предмета етики передбачає принципово інше бачення моделі людського буття, ніж традиційне. Етика найменше переймається безпосередньо детермінованою діяльністю і поведінкою людини за відсутності вибору. Отже, це є наука, яка досліджує мораль у всіх її вимірах і сферах функціонування. Послуговуючись відповідною системою категорій, етика обґрунтовує, інтерпретує мораль і її норми, нерідко стимулюючи її розвиток. Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами — онтологією, гносеологією, аксіологією, праксеологією. З'ясовуючи сенс життя, етика змушена вийти на основоположні онтологічні проблеми, зокрема буття людини як особистості. Етику як науку нормативну, що визначає поведінку індивіда в конкретних випадках, цікавить передусім потенційне буття, світ належного. Проте вона зважає і на реальні моральні стосунки людей, тобто на моральність. Як наука про належне етика перебуває у взаємозв'язках із футурологією — наукою про майбутнє людства. Крім того, етика взаємодіє з естетикою, психологією, педагогікою, історією, етнографією, культурологією, мистецтвознавством, іншими науками, які досліджують буття людини.

Анотація

Зміст

1. Етика як галузь філософського знання

Предмет етики
Взаємозв'язки етики з іншими науками
Методологічні принципи етики
Джерела і способи добування етикою емпіричного матеріалу
Мова етики і її співвідношення з мовою моралі
Значення етики
Дискусії щодо існування етики як науки

2. Основні категорії етики

Сутність основних категорій етики
Моральна вимога
Моральний вибір
Моральні чесноти і вади
Добро і зло
Справедливість
Совість (сумління)
Гідність і честь
Ідеал (моральний)
Смисл (сенс) життя
Щастя

3. Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості

Природа, сутність, особливості і структура моралі
Походження моралі
Функції моралі

3.1. Основні етапи історичного розвитку моралі

Основні етапи історичного розвитку моралі
Мораль первісного суспільства
Мораль рабовласницького суспільства
Мораль феодального суспільства
Мораль епохи Відродження
Мораль буржуазного суспільства
Комуністична мораль

3.2. Проблема прогресу моралі

Сутність і концепції прогресу моралі
Основні віхи прогресу моралі
Моральні виклики сучасного світу
Особливості моралі майбутнього

4. Усезагальний характер моралі і особливості моральних відносин у різних сферах людського буття

Усезагальний характер моралі
Вселюдські моральні вимоги як діалектична єдність загального, одиничного і особливого

4.1. Класифікація різновидів моральних відносин

Класифікація різновидів моральних відносин
Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям
Специфіка професійної моралі і етики
Мораль і етика медпрацівників
Юридична мораль і етика
Етика бізнесу
Предмет етики бізнесу і її значення
Моральні виміри діяльності менеджера
Моральні аспекти у ставленні фірми до найманого працівника

5. Історія етики

5.1. Сутність і проблематика історії етики

Сутність і проблематика історії етики

5.2. Етичні вчення Давньої Індії

Етика веданти
Етика йоги
Етика джайнізму і буддизму
Етика локаяти, чарваки

5.3. Етичні вчення Давнього Китаю

Етичні вчення Давнього Китаю
Етика даосизму
Етика конфуціанства
Етика моїзму
Етика легізму (законників)
Етика матеріалізму

5.4. Етичні вчення античного суспільства

Етичні вчення Давньої Греції
Етика Демокріта
Етика софістів
Етика Сократа
Етика Платона
Етика Арістотеля
Етика Епікура
Етика стоїцизму
Етика скептицизму
Загальні особливості етики Давнього Риму

5.5. Етика середньовіччя

Етика середньовіччя
Етика Августина Аврелія
Етика Фоми Аквінського

5.6. Етика епохи Відродження

Етика епохи Відродження
Етика Франческо Петрарки
Етика Лоренцо Валла
Етика Джованні Піко делла Мірандоли
Етика Нікколо Макіавеллі
Етика Френсіса Бекона
Етика Мішеля-Ейкема де Монтеня

5.7. Етика Нового часу

Етика Нового часу
Раціоналістичний напрям етики Нового часу
Емпіричні тенденції в етиці Нового часу
Матеріалістичні тенденції етики Нового часу
Етика Просвітництва

5.8. Етика мислителів німецької класичної філософії

Мислителі німецької класичної філософії
Етика Іммануїла Канта
Етика Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля
Етика Людвіга-Андреаса Фейєрбаха
Етика марксизму

5.9. Етика Новітнього часу

Етика Новітнього часу
Концепція філософії життя
Етика екзистенціалізму
Етика прагматизму
Етика неопозитивізму
Етика психоаналізу

6. З історії української етичної думки

Зародження етичної думки на українських теренах
Етика Києворуської доби
Етична думка XVI—XVIII ст.
Особливості козацької етики
Становлення етики як науки в Україні
Українська етична думка у XX — на початку XXI ст.

Література з етики
Короткий термінологічний словник з етики