Реклама на сайте Связаться с нами

С. А. Макарчук

Етнічна історія України

Навчальний посібник

Київ
"Знання"
2008

На главную
Етнічна історія України. Макарчук С. А.

Українці у світі на межі XIX—XX ст.

На межі XIX—XX ст., за матеріалами Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р. і австрійського й угорського державних переписів 1900 p., а також за іншими даними, у світі проживало близько 26,4 млн українців. З того числа в Росії, за згаданим переписом, налічувалось 22 380,6 тис. (84,46%), в Австро-Угорщині — 3814,9 тис. осіб (14,40%). Близько 215 тис. (менше 1%) проживало поза межами обох імперій, зокрема в США, Канаді, Бразилії.

В подальші часи динаміка чисельності українців, як і населення України загалом, в окремі історичні періоди характеризувалася значними відмінностями, зумовленими насамперед політичними й економічними факторами. Таких відмінних періодів у XX ст. було кілька: 1900—1914 pp., 1914—1925 pp., 1926—1939 рр., 1939—1945 рр., 1946—1959 pp., I960—1989 pp., з 1989 p. — і досі.

На початку століття, у 1900—1914 рр., динаміка чисельності українців вирізнялася високою рухливістю: переїздом великих мас селянського населення російської України в східні області й губернії імперії, еміграцією галицького, буковинського і закарпатського селянства і міських низів у заокеанські країни. Еміграції підпадали невеликі групи населення західних українських земель у Росії.

Вже до другої половини XIX ст. значні маси українського населення проживали на Північному Кавказі, де вони за переписом 1897 р. становили 33,6%, тоді ж у Сибіру і на Далекому Сході чисельність українців досягла 223,9 тис. (3,9% від усього населення згаданих країв), у Казахстані та Середній Азії — 101,6 тис. (1,3%). У східних районах наприкінці XIX ст. найпомітнішою була частка українців у Приморській (19,3%) і Амурській (17,5%) областях. Це були головно переселенці з Чернігівської, Полтавської та Київської губерній, що почали їхати в Примор'я у 80-х роках XIX ст.