Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Ватикан

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Ватикан — місто — престольна держава в центрі Риму, центр католицизму та резиденція його глави — папи римського. Держава Ватикан виникла в 1929 р. згідно з Латеранськими договорами, що були укладені між папою Пієм XI та фашистським урядом Муссоліні: основний договір, яким визнавалися незалежність та суверенітет Ватикану; конкордат, в якому визначалися становище, права й привілеї католицької церкви в Італії (частково переглянутий угодою між Ватиканом та урядом Італії у 1984 p.), та фінансова конвенція. Згідно з основним договором Італія визнавала за папським престолом «повну власність і виключну абсолютну владу та суверенну юриспруденцію над Ватиканом у його нинішньому складі зі всіма його належностями та дотаціями, створюючи таким чином для особливих цілей та на засадах, про які говорить договір, місто Ватикан». Ця угода узаконена спеціальною статтею італійської конституції 1947 р.

Площа держави Ватикан становить 44 га, протяжність кордонів 2600 м, населення понад 1 тис. чол. Ватикан має свій герб, прапор, гімн, пошту, телеграф, жандармерію («швейцарську гвардію») та інші атрибути державної влади, свій друкований орган — газету «Оссерваторе романо». Центральні установи Ватикану (курія) складаються з 12 конгрегацій (комісії кардиналів), що виконують функції міністерств. Через курію папа керує всією церквою та її організаціями в багатьох країнах світу. Як суверенна держава Ватикан має дипломатичні зносини з більш як 100 державами, представлений у багатьох міжнародних організаціях.

Політика Ватикану після Другої світової війни характеризувалась орієнтацією переважно на США та Зх. Європу. У період понтифікату (час правління) папи Іоанна ХХІІІ (1958—1963) у його політиці стає помітною тенденція до підтримки ідеї мирного співіснування країн з різним суспільним ладом і відмова від деяких найархаїчніших церковних традицій. Вирішальною подією у цьому плані став Другий Ватиканський собор (1962—1965), який прийняв рішення про реформу літургії, про екуменізм, реформу римської курії та ін. Нині політика Ватикану спрямована значною мірою на пошук розв’язання глобальних проблем сучасності в дусі гуманізму, поваги до життя та гідності людської особи.

Див. також Католицизм, Папа римський, Папство.