Кримінально-правове значення суспільно небезпечних наслідків

Реферат

Наслідки, тобто шкода (збитки), заподіяні злочинним діянням, їх характер і розмір багато в чому визначають матеріальну ознаку злочину — суспільну небезпечність. Тому наслідок виступає:

а) однією з найважливіших підстав криміналізації (декриміналізації) діяння;

б) ознакою, на підставі якої проводиться відмежування злочину від інших правопорушень;

в) обставиною, що враховується судом при призначенні покарання в межах санкції відповідної статті КК (наприклад, у п. 5 ст. 67 тяжкі наслідки названі як обставина, що обтяжує покарання). Під тяжкими наслідками, завданими злочином, у п. 5 ч. 1 ст. 67 розуміються ті суспільно небезпечні (майнові, фізичні, моральні та інші) зміни в об'єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу. Визнання наслідків вчиненого злочину тяжкими віднесено до компетенції суду, за винятком тих випадків, де вони прямо зазначені у відповідних статтях Особливої частини КК [ч. 3 ст. 188, ч. 2 ст. 423 тощо]. З урахуванням конкретних обставин справи тяжкими наслідками можуть зокрема визнаватися: смерть однієї чи декількох осіб; значна шкода здоров'ю людей; майнова шкода у великому й особливо великому розмірах; масова загибель об'єктів рослинного чи тваринного світу або забруднення довкілля, технологічна чи екологічна катастрофа; істотне порушення прав людини.

Якщо ті чи інші наслідки зазначені в диспозиції статті КК (злочини з матеріальним складом), їх встановлення в такому разі обов'язково для:

а) констатації складу злочину як підстави кримінальної відповідальності;

б) правильної кваліфікації злочину і його відмежування від суміжних злочинів.

У разі, коли наслідки (у злочинах з матеріальним складом) відсутні, питання про кримінальну відповідальність може вирішуватися таким чином:

а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин;

б) якщо ж у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.

Як обов'язкова ознака складу злочину суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для диференціації кримінальної відповідальності, що виявляється, зокрема, у конструюванні в КК кваліфікуючих чи особливо кваліфікуючих складів або спеціальних норм.

Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак, а в кінцевому підсумку — для точної кваліфікації злочину. Склади можна класифікувати за різними критеріями: за ступенем суспільної небезпечності; за структурою, тобто за способом описування ознак складу в законі; за особливістю законодавчого конструювання.

Суспільна небезпечність злочину — це об'єктивно існуюча антисоціальна властивість, обумовлена всією сукупністю його негативних ознак, що свідчать про реальну можливість заподіяти шкоду охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам. Причому слід відрізняти суспільну небезпечність як закріплену в законі певну нормативну абстракцію від небезпечності конкретно вчиненого злочину. В кримінальному законі вона закріплюється лише як можливість (здатність) заподіяння шкоди, а при вчиненні конкретного злочину ця можливість перетворюється на дійсність і характеризує суспільну небезпечність саме цього злочину.

Використана література

1. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. / Ю. В. Баулін і ін.; Х.: ТОВ "Одіссей", 2007. — 1184 с.

2. Практика судів України з кримінальних справ (2001—2005). / За ред. В. Т. Маляренка. Київ — Харків, Юрінком Інтер. 2005. — № 11. — 462 с.

3. Практика судів України з кримінальних справ (2006—2007). / Укладачі В. В. Сташис, В. І. Тютюгін. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 880 с.

4. Збірник постанов Пленуму Верховного суду України у кримінальних справах: Видання четверте. — Х.: "Одіссей", 2008. — 528 с.

5. Бюлетень законодавства і юридичної практики україни. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — № 12. — 360 с.

6. Кримінальне право України. Загальна частина: Практикум: Навч. посіб. / І. П. Козаченко і ін. — К.: КНТ, 2006. — 432 с.

7. Сучасне кримінальне право України: нормативно-правові документи та судово-слідча практика: Хрестоматія. / Упоряд. А. В. Савченко та ін., за ред. В. В. Кузнєцова. — К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. — 496 с.

8. Постанови Пленуму Верховного суду України у кримінальних справах. — К.: ВД "Скіф", 2009. — 536 с.

9. Кримінальне право України: Заг. час.: Підручник для студ. вузів. / За ред. М. І. Бажанова. Київ — Харків: Юрінком Інтер — Право, 2002. — 416 с.

10. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П. П. і ін. / За ред. С. С. Яценка. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

11. Селецький С. І. Кримінальне право України. Заг. частина. Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2008. — 248 с.

12. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб і ін. К.: Наукова думка; Прецедент. — 2004. — 297 с.

13. Кримінальне право України. Заг. частина: Підручник. / За ред. М. І. Мельника. — К.: Атіка, 2008. — 376 с.

14. Хохлова І. В. Кримінальне право України (Заг. частина). Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 272 с.

15. Мальцев В. В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1989. — 192 с.

16. Миколенко О. М. Співвідношення понять "суспільно-небезпечні наслідки" та "шкода, яка заподіяна злочином" // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення). — Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2003. — с. 108—110.