Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з митної справи

Види митних режимів (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт)

Реферат

На главную
Реферати з митної справи

Зміст

1. Поняття, сутність, види і значення митних режимів
2. Характеристика митних режимів
Список використаної літератури

1. Поняття, сутність, види і значення митних режимів

Зовнішньоторговельна діяльність в Україні, як визначено в законі «Про зовнішньоекономічну діяльність», здійснюється в таких формах:

експорт товарів:

• вивіз з країни товарів, що виготовлені або вирощені, або здобуті в країні, а також товарів, що були раніше ввезені з-за кордону і підлягали переробці;

• вивіз товарів, що були раніше ввезені та переробка яких здійснювалась під митним контролем;

реекспорт товарів:

• вивіз товарів, що були завезені раніше, але які не підлягали в країні експортера будь-якій переробці;

• операції, що здійснюються без завозу товарів у країну-експортер і не обчислюються в її митній статистиці;

• товари, що були реалізовані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо;

імпорт товарів:

• ввезення в країну товарів іноземного походження безпосередньо з країни-виробника або країни-посередника для особистого використання, промислових, будівельних, сільськогосподарських та інших підприємств або для переробки з метою споживання в країні-імпортері чи з метою вивозу з неї;

• ввезення товарів з «вільних зон» або «митних складів»;

• ввезення товарів для переробки під митним контролем, тобто для переробки з метою вивозу готової продукції, що містить даний товар у переробленому вигляді;

реімпорт товарів:

• ввезення з-за кордону раніше вивезених вітчизняних товарів, що не підлягали там переробці;

• товари, що повертаються в країну у разі їх непродажу на аукціонах, повернення з консигнаційних складів тощо;

транзит товарів.

Таким чином, товари переміщують через митний кордон з різними цілями, деякі з яких не передбачають швидке отримання комерційного прибутку. Тому у разі встановлення однакових митних правил для операцій купівлі-продажу готової продукції, призначеної для споживання, та експортно-імпортних операцій, які є складовою процесу виробництва, ефективність останніх може значно знижуватись. Отже, з метою розвитку національного виробництва товарів і послуг митне законодавство встановлює різні умови переміщення через митний кордон товарів і предметів, які реалізуються через застосування визначених митних режимів.

Митний режим — це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей.

Товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон відповідно до їх митних режимів.

Митний кодекс містить загальний перелік видів митних режимів товарів і транспортних засобів.


Види митних режимів

Види операцій Митні режими
Експорт 1. Експорт
2. Переробка поза митною територією
3. Тимчасове вивезення
Реекспорт 4. Реекспорт
Транзит 5. Транзит
Імпорт 6. Митний склад
7. Випуск у вільний обіг
8. Магазин безмитної торгівлі
9. Переробка на митній території
10. Переробка під митним контролем
11. Вільна митна зона
12. Вільний склад
13. Знищення
14. Тимчасове ввезення
15. Відмова на користь держави
Реімпорт 16. Реімпорт

Сьогодні режими 10, 11 та 12 не використовуються на території України через відсутність підстав для цього, зокрема не розроблено нормативно-правове забезпечення цих режимів.

Митні режими можна поділити на дві основні групи. До першої групи належать режими, при розміщенні в які товари переходять у повне розпорядження особи, що переміщує їх, тобто режими даної групи мають завершений характер. Це — випуск у вільний обіг, експорт, реімпорт, реекспорт.

Митні режими, що відносяться до другої групи, припускають використання товарів тільки для суворо визначених цілей і при дотриманні встановлених митними органами умов. До цієї групи належать режими: митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), вільна митна зона, вільний склад, переробка поза митною територією, відмова на користь держави, знищення товарів.

Більшість з перелічених режимів другої групи мають своєю метою вирішення різноманітних економічних завдань:

• складування товарів — мета режиму «митний склад»;

• переробка товарів — мета всіх трьох режимів переробки;

• використання товарів при виконанні визначених умов — мета режимів «тимчасове ввезення (вивезення)», «вільна митна зона»;

• перевезення товарів — мета режиму «транзит».

Отже, існують митні режими, орієнтовані на розвиток торгівлі, промисловості і міжнародних перевезень.

Роль і значення митних режимів дуже великі. Митні режими виконують такі функції:

• встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;

• визначають умови перебування його на/поза митною територією;

• встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар;

• регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товари;

• визначають вимоги до товару, що розміщується у даний конкретний режим.

2. Характеристика митних режимів

Випуск товарів у вільний обіг — митний режим, за якого товари, ввезені на митну територію, залишаються постійно на цій території без зобов'язання про їх вивіз з цієї території. Даний режим передбачає сплату мит, податків і зборів і вжиття заходів економічної політики.

Випущені у вільний обіг товари надходять у розпорядження будь-якої особи, що має на них майнові або немайнові права, знімаються з митного контролю і можуть бути розміщені в інший митний режим, якщо це передбачено законодавством.

Митний режим «випуск товарів у вільний обіг» в основному відповідає надходженню в країну товарів, що закуплені за кордоном згідно з контрактами.

Існує ряд особливостей застосування даного митного режиму. У деяких зовнішньоекономічних схемах, таких як безоплатна передача товарів вітчизняним особам — гуманітарна і технічна допомога, має місце режим випуску у вільний обіг зі звільненням від сплати визначених видів платежів. У той же час, у разі дарунку товарів вітчизняній особі звільнення від сплати митних платежів не провадиться.

Потрібно також відзначити ще одну особливість цього режиму. Товари, випущені у вільний обіг на території країни, відповідно до митного законодавства набувають статусу вітчизняних товарів. Тому при розміщенні таких товарів під інший митний режим до них застосовуватимуться всі заходи економічної політики і митні платежі, що відповідають цьому митному режиму. Якщо під митний режим «випуск у вільний обіг» розміщуються товари вітчизняного походження, раніше вивезені з території країни у митному режимі експорту, ввізне мито по них стягується за базовою ставкою імпортного тарифу як по товарах, ввезення яких відбувається з держав, котрим країна надає режим найбільшого сприяння в торгівлі.

Експорт товарів — митний режим, за якого товари вивозяться за межі митної території країни без зобов'язання повернення їх на цю територію.

Експорт товарів здійснюється за умови сплати мита, митних платежів, вжиття заходів економічної політики і виконання інших установлених законодавством вимог.

При експорті товари звільняються від внутрішніх податків або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства країни. Так, при експорті товарів безпосередньо підприємствами-виробниками такі товари звільняються від сплати ПДВ та акцизів у порядку, зумовленому Державною податковою службою, а при експорті іншими підприємствами сума сплачених ПДВ і акцизів повертається податковими органами по підтвердженню митних органів.

При випуску товарів з-під митного режиму експорту товари повинні бути вивезені за межі митної території країни в тому ж стані, в якому вони були на день прийняття митної декларації, крім змін стану товарів внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і збереження.

Як правило, режим експорту використовується при виконанні контрактів на постачання вітчизняної продукції за кордон. Експорт стимулює надходження валюти в країну, розвиток конкурентоспроможних виробництв тощо.

Реімпорт товарів — митний режим, за якого вітчизняні товари, вивезені раніше з митної території країни відповідно до режиму експорту, зворотньо ввозяться у встановлені терміни без стягнення мит і податків, а також без вжиття щодо них заходів економічної політики.

Товари можуть розміщуватись у митний режим реімпорту будь-якою особою, незалежно від того, хто їх вивозив. Для розміщення товарів у митний режим реімпорту вони повинні одночасно відповідати ряду умов:

• бути вивезеними з території країни відповідно до митного режиму експорту;

• бути до моменту вивезення вітчизняними товарами;

• бути завезені на митну територію країни протягом певного терміну з моменту вивезення (в Україні цей термін обмежений 10 роками);

• перебувати в тому ж стані, в якому були на момент вивезення, за винятком природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування або зберігання.

Використання товарів у виробничих або комерційних цілях за межами країни не є перешкодою для їх розміщення у митний режим реімпорту за умови виконання вищезгаданих умов.

Зазначені товари можуть також піддаватися операціям по забезпеченню їх цілісності, дрібному ремонту, упорядкуванню за умови, що вартість їх, зумовлена на момент вивезення, не збільшилась у результаті таких операцій.

При реімпорті товарів протягом трьох років з моменту вивезення митний орган повертає сплачені суми, вивізних мит і податку на експорт, якщо:

• товари вивозилися і ввозяться тією самою особою, що оплатила вивізне мито або податок на експорт;

• у митний орган, що робить митне оформлення, надається вантажна митна декларація (ВМД), на підставі якої нараховувались і стягувались мита, і письмове підтвердження митного органу, якому вони сплачувалися, про фактичне надходження платежів на рахунок митниці. При реімпорті товарів, експортованих з території країни після 1 січня 1992 р., декларант сплачує митному органу суми ПДВ, що були повернуті в зв'язку з експортом, або від яких товари були звільнені в зв'язку з експортом, а також акцизи по ставках, що діяли на момент вивезення товарів.

Розміщення товарів в аналізований режим практикується при зворотньому ввезенні товарів, що знаходилися на консервації за кордоном.

Реекспорт товарів — митний режим, за якого іноземні товари вивозяться з митної території країни без стягнення або з поверненням ввізних мит і податків і без вжиття заходів економічної політики (ліцензування і квотування).

Реекспорт товарів допускається з дозволу митного органа, що подається у порядку, встановленому ДМС.

Митне оформлення іноземних товарів, що вивозяться з митної території країни відповідно до митного режиму реекспорту, здійснюється тільки з дозволу ДМСу і тільки у разі забезпечення сплати мита і податків внесенням сум на депозит, що належить митниці, в якій провадитиметься митне оформлення товарів.

Якщо товари при їх ввезенні заявляються митному органу країни як призначені безпосередньо і винятково для реекспорту, термін їх ввезення на митну територію країни не може перевищувати певного терміну. В Україні фактичне вивезення має бути здійснено не пізніше 6 місяців з дня подання митної декларації. Такі товари, при неможливості їх своєчасного вивезення, повинні бути поміщені на склад тимчасового зберігання або на митний склад.

Розміщувати у митний режим реекспорту можна і товари, заявлені спочатку в інший митний режим, наприклад митний склад, проте зробити це можна також протягом певного терміну — 2 років з моменту ввезення товарів. При цьому реекспортовані товари повинні перебувати в тому ж стані, в якому вони були на момент ввезення, крім зміни внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і зберігання. Після підтвердження факту вивезення товарів заявником режиму сплачені ввізні мита і податки повертаються.

Транзит товарів — митний режим, за якого товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами країни, в тому числі через територію іноземної держави, без стягування мит, податків, а також без вжиття щодо товарів заходів економічної політики. Даний режим забезпечує завантаження транспортних артерій країни, формування внутрішньої доданої вартості за рахунок перевезення товарів. А звільнення осіб від сплати мит і податків при його здійсненні стимулює розвиток транспорту та його інфраструктури.

З метою обліку вантажів, що переміщуються по країні, подається заява й отримується дозвіл митного органу на транзит товарів, який видає митний орган відправлення товарів. В окремих випадках, наприклад при транзиті підакцизних товарів, що перевозяться автотранспортом, дозвіл видається тільки після внесення належних коштів на депозит митного органу або пред'явлення банківської гарантії.

Існують умови розміщення товарів у митний режим транзиту:

• товар повинен залишатися в незмінному стані, крім змін внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і зберігання, і не використовуватися для будь-яких цілей, крім транзиту;

• не бути товаром, забороненим до переміщення через територію країни;

• доставлятися у митні органи у встановлений митним органом термін, враховуючи можливості транспортного засобу, маршруту та інші умови перевезення.

Є обмеження по термінах перебування товару на території країни: виходячи з можливостей транспортного засобу, наміченого маршруту, інших умов, цей час, як правило, повинен визначатися з розрахунку не більше 1 місяця на кожні 2000 кілометрів.

Якщо у митних органів є сумніви в тому, що перевізник товарів або транспортний засіб не можуть гарантувати нормальної доставки товарів, митний орган вправі припустити розміщення товарів у митний режим транзиту лише за умови належного обладнання транспортного засобу, застосування митного супроводження або перевезення товарів митним перевізником, забезпечення сплати мит і податків внесенням належних сум на депозит митного органу відправлення.

Відповідальність за дотримання митних правил несе перевізник. Усі витрати, що виникають у перевізника у зв'язку із забезпеченням належного обладнання транспортного засобу або при перевезенні митним перевізником, державними органами не відшкодовуються.

При аварії чи через дії обставин нездоланної сили товари можуть бути вивантажені, при цьому належить: вжити заходів для забезпечення зберігання товарів, повідомити митні органи про обставини, що виникли, забезпечити перевезення в найближчий до місця перебування товару митний орган.

Митний склад — це митний режим, за якого завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування мит і податків і без вжиття до товарів заходів економічної політики в період зберігання. Товари, призначені для вивезення відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених чинним митним законодавством.

У режим митного складу можуть розміщуватись будь-які товари, за винятком заборонених до ввезення на митну територію країни і до вивезення з неї, а також в інших випадках, якщо це передбачено відповідними нормативними актами.

Забезпечення зберігання товарів здійснюється шляхом використання спеціально виділеного та обладнаного приміщення — митного складу.

Митні склади поділяються за ступенем відкритості на відкриті і закриті. Відкриті призначені для використання будь-якими особами, закриті — суворо обмеженим колом осіб. За складом фундаторів митні склади діляться на склади, засновані митними органами, і склади, засновані фізичними особами. Склади, засновані митними органами, в усіх випадках є відкритими. У разі заснування митних складів фізичними особами митний склад може бути як відкритого, так і закритого типу, і для його відкриття власнику необхідно одержати в митниці ліцензію на відкриття митного складу, що видається тільки у разі виконання ряду умов у частині устаткування складу, площі, оплати зборів.

Товари можуть знаходитися в режимі митного складу протягом трьох років.

Для окремих категорій товарів термін перебування товарів у режимі митного складу може бути скорочено до 1 року. Нижня межа терміну збереження товарів на митному складі не визначена.

Після закінчення встановлених термінів збереження товар повинен бути заявлений і розміщений в інший митний режим або переміщений на склад тимчасового зберігання, яким володіє митний орган. Відповідальність за сплату мита, податків та внесення інших митних платежів несе власник митного складу.

Митний склад використовується винятково для збереження товарів, розміщених у режим митного складу. При цьому з дозволу митного органу з цими товарами може проводитися цілий ряд операцій: роздрібнення партій, формування відправлень, сортування, упаковування, переупаковка, маркірування, навантаження, розвантаження і т. п.

Магазин безмитної торгівлі — митний режим, за якого товари перебувають і реалізуються в роздріб під митним контролем на митній території країни без стягнення мит, податків і без вжиття щодо товарів заходів економічної політики.

Товари, розміщені у митний режим магазину безмитної торгівлі, реалізуються безпосередньо в спеціальних магазинах. Магазини безмитної торгівлі можуть засновуватися в портах, аеропортах, відкритих для міжнародного пасажирського сполучення, у пунктах пропуску через кордон, призначених для перетину кордону фізичними особами. Магазин безмитної торгівлі може засновуватися вітчизняними особами, що одержали ліцензію ДМСу на відкриття такого магазину. Термін дії ліцензії 3 роки.

До місця розташування магазину безмитної торгівлі, його облаштованості висуваються достатньо жорсткі вимоги. Державна митна служба встановлює перелік товарів, розміщення яких у режим магазину безмитної торгівлі неприпустимо. Сюди належать товари:

• заборонені до ввезення і реалізації на території країни;

• товари, що підлягають контролю інших державних органів — при відсутності їхніх дозволів;

• великовагові (вагою понад 20 кг) і громіздкі (за сумою розмірів — довжиною, шириною і висотою — понад 200 см) і т. д.

Товари, реалізація яких є обмеженою на території держави, можуть реалізовуватись лише за умови дотримання вимог національного режиму.

Відповідальність за сплату мит і податків несе власник магазину. При закритті магазину безмитної торгівлі він стає складом тимчасового зберігання.

Як уже зазначалось, продавати товари в таких магазинах дозволено тільки вроздріб. Продаж здійснюється за розрахунок готівки або по кредитних картках фізичних осіб, що виїжджають за кордон.

Основою економічної доцільності застосування даного митного режиму є можливість одержання прибутку фактично за рахунок імпортного товару і зовнішнього споживача. Значне зниження собівартості товару за рахунок фактичної відсутності митних витрат збільшує товарообіг магазину, створює сприятливі умови для розвитку інфраструктури аеропортів, портів і т.д. Обмеженість застосування даного режиму диктується рівнем розвитку міжнародних пасажирських сполучень.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про митну справу в Україні" / ВВР. — 1991. — 575 с.

2. Закон України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ.

3. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. — К.: ЦНЛ, 2005. — 696 с.

4. Дубиніна А. А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник. — К.: ВД "Професіонал", 2004. — 360 с.

5. Дубчак В. І. Митна справа: Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 310 с.

6. Українська митниця: Зб. норм. та законодавчих документів / Укладач М. С. Муравйов — К.: Лібра, 1997.