Ковнір Степан Дем’янович

Коротка біографія

Український архітектор

Народився в 1695 р. в с. Гвіздів на Київщині у селянській родині. В юнацькі роки мандрував Україною. Близько 1720 р. з невідомих причин став кріпаком Києво-Печерської лаври, де навчався будівельній справі й брав участь у відбудові споруд монастиря після великої пожежі 1718 р. Прийнято вважати, що його вчителями були відомі будівничі та архітектори І. Каландін, Д. Дебоскет, Й. Г. Шедель, П. Неєлов, І. Григорович-Барський. У спорудженні Великої лаврської дзвінниці та друкарні, Кловського палацу, Андріївської церкви бере участь вже як співавтор.

У 1744—1745 рр. майстер збудував Ковнірівський корпус, що органічно завершив ансамбль головної площі Києво-Печерської лаври. Його барочна архітектура доповнювала пишні форми Успенського собору, не дисонуючи з класичною колонадою Великої дзвіниці. Ця споруда засвідчила появу оригінального майстра, який створив неповторний симбіоз народної української архітектури та європейського бароко.

Архітектурним шедевром С. Ковніра стала дзвіниця на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври (1754—1761). За оригінальністю силуету, довершеністю архітектурних форм, гармонією з природним та архітектурним середовищем вона не має аналогів у світовій архітектурі. Цією спорудою майстер започаткував своєрідний напрям — спорудження двоярусних дзвіниць.

У 1759—1763 рр. зодчий збудував дзвіницю на Ближніх печерах, утворивши таким чином основні архітектурні домінанти ансамблю печер і надавши йому завершеності.

Майже водночас споруджено дзвіницю Братського монастиря в Києві (1756—1759), яка не збереглася до нашого часу. Вона була однією з окрас центральної площі київського Подолу. Не збереглася також і церква Антонія та Феодосія у м. Василькові, що на Київщині.

Був автором і будівничим Троїцької церкви в Китаївській пустині поблизу Києва (1763—1767).

С. Ковнір увійшов в історію українського мистецтва як непересічна фігура, один з творців оригінального і яскравого стилю українського бароко.

Про останній період життя та творчості майстра не відомо майже нічого.

Помер 1786 р. у Києві.