Целевич Юліан Андрійович

Коротка біографія

Український історик і педагог

Народився 23 березня 1843 р. у с. Павелча (нині с. Павлівка Івано-Франківської області) в родині священика. У 1862—1868 рр. навчався у Львівському і Віденському університетах. З 1868 р. працював викладачем у гімназіях Львова й Станіслава. З 1878 р. — доктор філософії. У 1892 р. став головою Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Автор наукових розвідок і статей з історії Галичини («Опришки», 1897; «Історія Скиту Манявського», 1886; «Про Олексу Довбуша та єго попередників і наступників», 1882), в яких уперше в українській історіографії дослідив рух опришків, показав вплив церковної унії на історичний розвиток Галичини й Закарпаття, політику онімечування, що її проводив австрійський уряд щодо українського населення західноукраїнських земель.

Ю. Целевич — автор шкільних підручників та низки праць з історії Львова («Облога міста Львова в р. 1672», 1883), про галицьке шкільництво («Про нові польські шкільні закони: Практичний порадник», 1925).

Окремими виданнями вийшли праці «Житіє просвітителів славян святих рівноапостольних Кирила і Мефодія» (1881), «Віднова життя і відбудова майна просвітніх товариств» (1918). Почесний член «Просвіти».

Помер 24 грудня 1892 р. у Львові.