Реклама на сайте Связаться с нами
Діячі освіти та науки

Кримський Агатангел Юхимович

Коротка біографія

На главную
Діячі освіти та науки

Український сходознавець, мовознавець, літературознавець, фольклорист, етнограф, історик, письменник, педагог, перекладач


Народився 15 січня 1871 р. у м. Володимирі-Волинському в родині вчителів, які походили з бахчисарайського татарського роду, переселеного до Криму з Литви. У 1889 р. закінчив Колегію Павла Галагана в Києві, де досконало оволодів східними мовами (французьку, англійську, німецьку, польську знав з дитинства). Після закінчення Лазаревського інституту східних мов (у Москві) у 1896 р. навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету, склав магістерські іспити водночас з двох спеціальностей: арабістики (Петербург) та слов'янської філології (Москва). З 1896 по 1898 р. перебував у науковому відрядженні у Сірії та Лівані.

У цей час починає формуватися світогляд ученого. Особливий вплив на нього мали праці М. Драгоманова, В. Антоновича та спілкування з П. Житецьким. Приходить глибоке усвідомлення своєї причетності до українського національного руху: «Я зрозумів, що я мусю бути українофілом, — і це я зрозумів цілком свідомо».

Близько 20 років (1898—1918) діяльності вченого пов'язані з Москвою. З 1898 р. — приват-доцент, з 1900 — професор Лазаревського інституту східних мов, у якому викладав арабську, перську, турецьку мови та історію країн мусульманського Сходу. Водночас працював у Московському університеті. 1900—1918 pp. — секретар східного відділу Московського археологічного товариства.

Його становище було досить стабільним, проте з початком революційних подій в Україні він вважав своїм патріотичним обов'язком повернутися на рідну землю.

У 1918 р. А. Кримський переїхав до Києва. З цього року був професором, завідувачем кафедри україністики Київського університету. Став організатором і провідним діячем Української академії наук (1918—1928), головою історико-філологічного відділення, директором Інституту української наукової мови (з 1930 р. — Інститут мовознавства), завідувачем кафедри сходознавства Київського державного університету. Академік УАН з 1918 р.

Водночас А. Кримський написав збірку поезій «Пальмове гілля» у 3 ч. (1901, 1908, 1922). Крім оригінальних віршів вона містить багато перекладів з арабської, перської та інших мов. Перекладав твори Омара Хайяма, Сааді Хафіза, Фірдоусі, західноєвропейських поетів. Вийшли і прозові твори: збірки оповідань «Повісті та ескізи з українського життя» (1895), роман «Андрій Лагоський» (1905, повністю опублікований у 1972), «Бейрутські оповідання» (1906), художні переклади зі східних, англійської, німецької, французької мов, низка літературознавчих та критичних статей, у яких досліджував творчість І. Вишенського, С. Руданського, І. Карпенка-Карого, І. Франка, О. Кобилянської, М. Драгоманова, Лесі Українки.

Науковий доробок А. Кримського — близько 1000 праць. Велика частина їх присвячена проблемам розвитку української мови: «Наша язикова скрута та спосіб зарадити лихові», «Про нашу літературну мову» (обидві 1891), «Про научність фонетичної правописи» (1897), «Найголовніші правила українського правопису» (1901), «Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивалася», «Хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини XI—XVIII вв.» (обидві 1922), «Нарис історії українського правопису до 1927 р.» (1929). Праці з фольклору та етнографії вміщені у книжці «Розвідки, статті та замітки. І—XXVII» (1928).

А. Кримський є автором численних праць з історії ісламу, історії та літератури арабів, турків, посібників з арабської мови («Історія мусульманства», 1904—1912; «Історія арабів і арабської літератури», 1911—1912; «Історія Персії та її письменства», 1923; «Історія Туреччини та її письменства», т. 1—4, 1924—1927). Сходознавчі дослідження А. Кримського стали важливим внеском у розвиток філологічної науки в Україні, вони залишаються актуальними і в наш час.

А. Кримський брав участь як науковий редактор у створенні багатьох видань, зокрема «Русско-украинского словаря» у 3 т. (1924—1933), «Українського діалектологічного збірника» (1928—1929), «Записок Історико-філологічного відділу ВУАН».

З 1928 р. починається трагічний період у житті вченого, що було пов'язано з ліквідацією українознавства.

У 1930 р. вийшла остання наукова праця А. Кримського в УАН. Він потрапив до числа опальних. 20 липня 1941 р. його заарештували, звинувативши в антирадянській націоналістичній діяльності.

Помер 25 січня 1942 р. в тюремній лікарні м. Кустанай (Казахстан). Реабілітований у 1960 р.