Навроцький Володимир Михайлович

Коротка біографія

Український економіст, статистик, публіцист

Народився 18 листопада 1847 р. в с. Кутузів (нині Тернопільської області) в родині священика. У 1871 р. закінчив юридичний факультет Львівського університету. Був активним членом Громади львівських народників (народовців), товариства «Просвіта», співробітником «Правди». Ще студентом виявив великий інтерес до економічних досліджень. Погляди В. Навроцького-економіста сформувалися під впливом М. Драгоманова, який залучив його до статистико-економічних студій. У своїх дослідженнях спирався на теоретичні концепції А. Сміта, О. Рікардо, вчення фізіократів.

Через невдоволення влади його громадською діяльністю був направлений в м. Жешув (Польща) фінансовим урядовцем. Працював у Радівщині, яку тоді називали «галицьким Сибіром». Там написав свої найкращі праці з економіки.

Предметом досліджень В. Навроцького стали соціально-економічні відносини 70-х років XIX ст. в Галичині.

Він гостро критикував залишки кріпацтва як базу поміщицького землеволодіння, аналізував процеси диференціації селянства, закономірності змін у заробітній платі в промисловості і сільському господарстві.

Праці В. Навроцького містять глибокий аналіз статистичних даних, зокрема сімейного бюджету і заробітної плати робітників. Виходячи з того, що господарські процеси розвиваються за об'єктивними економічними законами, вчений укладав статистичні таблиці, на підставі яких зробив глибокі наукові висновки, дав рекомендації, які не втратили актуальності й нині. Він захищав вільне підприємництво, підкреслював взаємозв'язок між виробництвом і споживанням.

В. Навроцький схарактеризував колоніальну сутність економіки Галичини в складі Австро-Угорської імперії. Глибоко проаналізувавши еволюцію селянських господарств у Галичині XIX ст., економіст розкрив механізм їх трансформації від натуральної до ринкової економіки, процес зростання лихварської і банківської заборгованості селян, внаслідок чого четверта частина селянської землі опинилася в руках лихварів. Результати його наукових досліджень використовували такі видатні діячі, як М. Драгоманов і С. Подолинський.

Помер 16 березня 1882 р.