Режабек Франц Вячеславович

Коротка біографія

Український історик

Народився 17 листопада 1856 р. в с. Драгониці в Богемії в сім'ї сільського старости. Австрійський підданий.

У 1879 р. закінчив Олександрівську класичну гімназію, того ж року вступив до Новоросійського університету (Одеса). Закінчив історичне відділення історико-філологічного факультету.

У 1883 р. прийняв російське підданство. У 1884 р. захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата історичних наук і був залишений при Новоросійському університеті для підготовки до професорського звання. Склавши магістерські іспити, 1888 р. був зарахований приват-доцентом університету.

У 1893—1895 pp. перебував за кордоном з метою навчання та підготовки магістерської дисертації. Працював у бібліотеках, архівах Німеччини та Австро-Угорщини, у Празі відвідував лекції й семінари з давньої історії, прослухав курс лекцій Гіршфельда в Берлінському університеті.

Повернувшись у Новоросійський університет, захистив магістерську дисертацію «Маркоманнские войны». Протягом 1905/06 навчального року у званні приват-доцента читав в університеті загальні та спеціальні курси з середньовічної історії.

У 1906 р. Ф. Режабека призначили екстраординарним професором Ніжинського історико-філологічного інституту. В журналі «Записки императорского Новороссийского университета» опублікував розробки деяких розділів з візантійської історії, розширивши та поглибивши їх під час роботи в Ніжині. Тут Ф. Режабек видав свої найвідоміші праці, розробив низку проблем античної історії («Лекції з римської історії», «Історія Греції: Лекції»). Учений досліджував історію Візантії, особливо цікавився питаннями військового будівництва («О разработке некоторых отделов византийской истории»).

За заслуги в галузі науки та освіти був нагороджений орденами Св. Анни III ступеня та Св. Станіслава II ступеня.

У 1916 р. був обраний ординарним професором кафедри загальної історії.

Помер 3 березня 1920 р. у Ніжині.