Реклама на сайте Связаться с нами
Казки про тварин

Лев і мишеня

На главную
Казки про тварин

Лев опісля обіду ліг в холодочку опочивать. Тільки що гарно задрімав, а мишеня вилізло з своєї нори і побігло навпрямець через лева. Лев спросоння подумав, що його хто-небудь ловить, здригнув, підняв голову, аж то мишеня по ньому пробігло. Лев тоді й каже: «Як ти сміло мене безпокоїть?! Ти знаєш, хто я? Та я тебе тут роздавлю так, що твого й потроху не останеться». — «Государ-батюшка! — жалібно запищало мишеня, — Будь ласкавий, прости. Помилуй мене, я тобі колись в пригоді стану». Лев засміявся. Йому дуже чудно стало, що мишеня таку нісенітницю варняка. А далі каже: «Ну, ступай по своїй дорозі; побачу, як ти мені в пригоді станеш. Тіко гляди, більше не одважуйсь старших од себе безпокоїть».

Мишеня швиденько побігло од лева і сховалось в бур'яні; дуже раде було, що не попалось в лапи до лева.

Не пройшло і тижня після того, як лев гомонів на мишеня ї сваривсь задушить його. Попавсь бідняга і сам в біду. Вночі гуляв по лісі і попавсь в тенети. Скільки він не пручавсь, не міг викрутиться; що не дужче тріпавсь, все більше і більше вплутувавсь. Мишеня побачило, що лев попав у біду і ніяк не може вирваться, прибігло до нього і почало гризти тенети. Не пройшло й півгодини, як тенети були вже переточені. Лев випроставсь, подякував мишеняті і подавсь подалі от того місця.