«Добривечір тобі, зелена діброво!
Переночуй хоч ніченьку мене, молодого!»
«Не переночую, бо славоньку чую
А про твою, козаченьку, головку буйную».
«Добривечір тобі, ти, темний байраче!
Переночуй хоч ніченьку ти волю козачу».
«Не переночую, бо жаль мені буде,
Щось у лузі сизий голуб жалібненько гуде;
Вже ж про тебе, козаченьку, й вороги питають,
Що дня й ночі в темнім лузі все тебе шукають».
Гей, як крикне козаченько до гаю, до гаю:
«Наїжджайте, воріженьки, сам вас накликаю!»
|
|
|
