Туман поле покриває, Козак по нім конем грає, Білу гору проїжджає, Сам до неї промовляє: «Горо ж моя, горо біла! Чому-сь давно не згоріла?» «Тому ж давно не згоріла, Бо я кровйов закипіла». «А якою?» — «Козацькою, Ба й мішанов з турецькою».
