Не славная Чута
Густими дубами,
А славнішая Чута
З Низу куренями.
А й у Чуті, в лісі,
Козаки гуляли,
З лядської області
Добич вони мали,
Що ляшків-панів драли,
Де мужик багатий,
То й того не минали.
Пам'ятайте, ляшки,
Де козацькії шляшки,
Та й не забувайте
І нас споминайте!
Бо як ми живі будем,
То ми вас не забудем, —
Хоч у десять годів,
Та до вас прибудем!
|
|
|
