Ой за темними лісами (2)
Лежить козак застреляний, (2)
Лежить козак застреляний, (2)
Ще й крівльою обілляний. (2)
Нема кому потужити, (2)
По козаку подзвонити. (2)
Дзвонять коні підковами, (2)
А козаки шабельками. (2)
Чорний ворон крилоньками. (2)
А матінка — слізоньками, (2)
Не плач, мати, не журися, (2)
Бо вже твій син оженився: (2)
Узяв собі царську дочку — (2)
В чистім полі могилочку; (2)
Узяв собі два музики — (2)
В чистім полі два патики; (2)
Узяв собі два бояри — (2)
В чистім полі два явори; (2)
Узяв собі штири свати — (2)
В чистім полі штири чорні птахи; (2)
Узяв собі дві світилки — (2)
В чистім полі дві кропивки. (2)
На них сукні все зелені, (2)
Вони смутні, невеселі. (2)
|
|
|
