Реклама на сайте Связаться с нами
Соціально-побутові пісні

Ой вийду ж я, вийду на гору крутую

На главную
Соціально-побутові пісні
Ой вийду ж я, вийду на гору крутую,
Ой стану я, подивлюся на воду биструю.
Щука-риба в морі гуляє доволі,
А я, бідний вдови син, без щастя, без долі.
Піду ж до комори питатися зброї,
Чи мені коня сідлати, чи пішки мандрувати?
«Сідлай, сину, коня, сідлай вороного!»
«Прощай, прощай, стара нене, мене молодого!»
«І я тебе прощу, і бог тебе прости,
І в великій доріженьці боже тебе щасти!»
А в неділю раненько, ще до сходу сонця,
Плаче, плаче бідна вдова, сидячи в віконця.
Плаче вона, плаче, тяженько ридає.
Летить сивий орел, а вона й питає:
«Ой ти, орле сивокрилий, високо літаєш,
Ой чи часто мого сина у вічі бачаєш?»
«Ой чи часто, чи не часто, таки його бачу:
На чуб, на чуб наступаю, очі колупаю!»
Ой вдарилась бідна вдова об поли руками:
«Сини мої коханії, пропала я з вами!»
«Сама-сь, мати, провинила, сама-сь тому винна,
Що нас молодими та й не подружила!»
«Сини мої любі, сини ви милії,
Тим же я вас не дружила, що ви молодії!»