|
|
Заєць-батько у крамниці
Піввідра купив пшениці,
Сів з пшеницею на віз
І на млин її завіз.
У млині коза в спідниці
Точно зважила пшеницю,
А мірошник, сплюх-борсук,
В діжку висипав мірчук,
Записав його у книжку,
Та й вмостився спати в діжку —
Ліг на лапу, і за мить
Так хропе, що млин тремтить.
Бідний заєць ледь не плаче:
«Встань, борсуче, встань, земляче,
Роздери зайчаткам круп
І на кашу, і на суп,
Бо нема зимою паші,
Діти ж просять супу й каші».
«Хай пождуть зайчатка трішки, —
Обізвавсь борсук із діжки. —
Я лиш зиму пересплю,
А весною круп вмелю».
Та й накрився з головою
Кожушиною новою.
|
|
|
