Реклама на сайте Связаться с нами
Культура та побут населення України

Колядки й щедрівки

На главную
Культура та побут населення України

Колядки та щедрівки складають групу зимових календарних пісень. Це величальні пісні українських трударів-хліборобів, пов’язані із праслов’янським культом Сонця. Тож тематика, мелодика, форма колядок і щедрівок і колядницькі звичаї виказують ознаки глибокої старовини. Темами колядок і щедрівок є землеробство та родина трударя, її побут і добробут.

Усі ці пісні величального змісту співаються конкретно господареві, господині, парубкові, дівчині. Колядки та щедрівки закликають богів («Ой Даждьбоже!» — «Ой дай Боже!») дати господареві (чи господині, парубкові, дівчині) доброго здоров’я та господарчих достатків, пов’язаних з добрим урожаєм, сприятливими умовами обробітку землі, прибутків у господі (особливо худоби). Засобом художніх порівнянь, епітетів, метафор звеличується, вихваляється господар, члени його сім’ї, яким бажають доброї долі, здоров’я, любові, наснаги та витривалості у праці. Співають цих пісень під вікном чи біля дверей, переходячи від хати до хати. Після співу колядники отримують якусь винагороду.

Згадаймо хоч деякі з незліченної кількості колядок та щедрівок.

* * *
Ой у полі, полі Василечко оре. Щедрий вечір, добрий вечір. Божа мати ходить, воли поганяє. Щедрий вечір, добрий вечір. Воли поганяє, до них промовляє. Щедрий вечір, добрий вечір. — Пооріть яринки, гори і долинки. Щедрий вечір, добрий вечір. Господар посіє жито і пшеницю. Щедрий вечір, добрий вечір. Жито, пшеницю, всяку пашницю. Щедрий вечір, добрий вечір. А з колосочка — жита коробочка. Щедрий вечір, добрий вечір. А із снопочка — жита повна бочка. Щедрий вечір, добрий вечір. Ми дамо теличку, ви дайте мандричку. Щедрий вечір, добрий вечір. А як донесу, то ще дайте ковбасу. Щедрий вечір, добрий вечір.
* * *
Ой чий же то плужок так рано вийшов? Ой рано-рано, дуже раненько. Пана-господаря так рано вийшов. Ой рано-рано, дуже раненько. А пан-господар пшениченьку сіє. Ой рано-рано, дуже раненько. А Божа мати їсти приносить. Ой рано-рано, дуже раненько. Їсти приносить і так Бога просить. Ой рано-рано, дуже раненько. — Зароди же, Боже, пшеницю, як лози. Ой рано-рано, дуже раненько. А будуть жати самі парубоньки, Будуть в’язати самі дівоньки. Будуть конопоньки, як злоті зіроньки. Ой рано-рано, дуже раненько. А сам господар поміж копами, Як ясен місяць поміж зорями.
* * *
Павочка ходя, Пір’єчко роня. Святий вечор Добрим людям. За нею ходя Красна дівонька. Святий вечор Добрим людям. Пір’єчко збира, В рукав хова. Святий вечор Добрим людям. З рукава бере, На лавку кладе. Святий вечор Добрим людям. Із лави бере, Віночки плете. Святий вечор Добрим людям. А звивши вінок, Понесла в танок. Святий вечор Добрим людям.
* * *
Дай тобі, Боже, в городі зілля, Там за Дунаєм, за Дунаєм. Дай тобі, Боже, в городі тики, Там за Дунаєм, за Дунаєм. В городі тики, в місті музики, Там за Дунаєм, за Дунаєм. Дай тобі, Боже, в городі сливи, Там за Дунаєм, за Дунаєм. В городі сливи, життя щасливе, Там за Дунаєм, за Дунаєм. Дай тобі, Боже, коня бистрого, Там за Дунаєм, за Дунаєм. Коня бистрого, хлопця милого, Там за Дунаєм, за Дунаєм.
* * *
Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір з колядов прийшли. Дай, Боже. Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір Христос родився. Дай, Боже. Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір звізда засяла. Дай, Боже. Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір прийшли до нас царі. Дай, Боже. Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір Ірод вгнівився. Дай, Боже. Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір дітям помстився. Дай, Боже. Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір ангел з’явився. Дай, Боже. Дай же вам, Боже, щастя, здоров’я. В той Святий вечір славу співають. Дай, Боже.
* * *
Ой помагай Біг, пане господарю, до тебе; Біг тебе кличе на порадоньку до себе. Кажи заслати тесові столи одрусом, Прийде до тебе панна Марія з Ісусом. Як не поспіє святая панна к вечері, Принесуть її з райського неба ангели. Стали під небом райськії пташки співати, Казали людям Божого Сина вітати. Там на Ордані тиха водиця стояла, Ой там Марія Божого Сина купала. А іскупавши, в бідні ясельця вложила, Сінцем м’якеньким Божого Сина прикрила. А ізвечора до того двора в цій порі Десь узялося по захід сонця два воли. Ой стали ж воли над Божим дитям дихати Та своїм духом Божого Сина вгрівати. Ой о схід сонця десь узялося три царі, Ой стали ж вони велику раду радити. Ой пішли ж вони Божого Сина вітати, Понесли йому великі дари давати.