Реклама на сайте Связаться с нами
Культура та побут населення України

Веснянки

На главную
Культура та побут населення України

Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових пісень увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження природи. Тому вони сповнені бадьорого настрою й енергії, найсвітліших сподівань і надій. Співають їх від ранньої весни і аж до закінчення сівби (русального тижня чи зелених свят). Закликання весни і пов’язані із ним ігри та рухи проводяться у груповій (хоровій) формі, часто у вигляді діалогу.

Важливе місце у весняній обрядовості українців посідає культ померлих (прагнення забезпечити собі прихильність пращурів до початку весняних польових робіт). Вірять, що під час весняних свят покійники повертаються до нащадків і беруть участь у святкуваннях рідні. Їх слід задобрити, лише за таких умов можна сподіватися на успішне проведення різного роду господарських робіт та отримання втішних результатів.

* * *
А ми поле йоремо, йоремо, Зелена наша рутонька, жовтий цвіт. А ми рутоньку посієм, посієм, Зелена наша рутонька, жовтий цвіт. А ми руту пополем, пополем, Зелена наша рутонька, жовтий цвіт. А ми руту порвемо, порвемо, Зелена наша рутонька, жовтий цвіт. А ми віночки сплетемо, сплетемо, Зелена наша рутонька, жовтий цвіт. А ми дівочок вберемо, вберемо, Зелена наша рутонька, жовтий цвіт.
* * *
Благослови, мати, Весну закликати, Весну закликати, Зиму проводжати. Благослови, мати, Весну закликати, Зимочка в візочку, Літечко в човночку.
* * *
Вийди, вийди, Іванку, Заспівай нам веснянку! Зимували, не співали — Весни дожидали! Весна, весна, наша весна, Да що ж ти нам принесла? Старим бабам по кийочку, А дівчатам по віночку! Звила ж я віночок вчора Звечора, звечора Із зеленого барвіночку Та й повісила на кілочку. Матуся вийшла, Віночка зняла, Віночка зняла Та нелюбові дала. Коли б же я теє знала, Я б його розірвала, Я б його розірвала, Ніж нелюбові дала!