Сутність банківського менеджменту

Реферат

Одним з найважливіших напрямів досліджень у фінансовій сфері є банківський менеджмент, що визначає ефективність діяльності банку загалом. Оскільки проблеми управління банківськими ресурсами багатогранні, необхідно розглянути особливості концептуальних підходів і методологічних аспектів стратегічного менеджменту.

Менеджмент — система управління, що містить сукупність принципів, методів, засобів і форм, розроблених і застосовуваних з метою підвищення ефективності виробництва й збільшення прибутку.

Британська енциклопедія дає такі визначення цього терміна:

— спосіб (манера) поводження з людьми;

— мистецтво управління;

— адміністративні навички, специфічні здібності;

— адміністративна одиниця, орган управління.

Головною метою менеджменту є прагнення досягти високих кінцевих результатів за відносного зниження витрат.

Поняття менеджменту має професійно орієнтовану інтерпретацію. Наприклад, з погляду:

— економіста — менеджмент — чинники виробництва, що враховують характеристики праці й капіталу;

— адміністратора — система влади й організації, що регулює взаємодію ступенів ієрархії керівництва й виконавців;

— соціолога — елементи структури суспільства і соціальних статусів;

— з урахуванням технічних і математичних додатків — методи теорії управління, тобто процес вироблення й здійснення управляючих впливів на підставі збирання, передання, обробки інформації й ухвалення рішення загалом.

Менеджмент як науку характеризують такі принципи, загальні для усіх видів діяльності:

— спрямованість дій суб'єкта управління на досягнення конкретних цілей;

— єдність цілей, результатів і засобів їх досягнення;

— комплексність процесу управління, що передбачає планування, аналіз, регулювання й контроль;

— єдність перспективного й поточного планування, що забезпечує його безперервність;

— контроль за прийнятими управлінськими рішеннями як найважливіший чинник їх реалізації;

— матеріальне й моральне стимулювання творчої активності, успіхів і досягнень усього колективу і кожного його члена;

— індивідуальний підхід до кожного члена колективу, що дає змогу максимально використовувати його потенціал;

— зацікавленість кожного працівника в підвищенні своєї кваліфікації, постійному навчанні й оволодінні новими знаннями й сферами діяльності;

— орієнтація на здоровий психологічний клімат у колективі;

— гнучкість організаційної структури управління, що дає змогу вирішувати функціональні й управлінські завдання.

Банківський менеджмент має свою специфіку, що визначається такими рисами:

1) особливість цілей;

2) деякі кількісні показники (клієнтура, обсяг депозитів, кредитних вкладень, інвестицій, обсяг операцій і послуг тощо);

3) набір якісних чинників (показники доходів і витрат, швидкість обороту коштів, трудомісткість операцій, ступінь задоволення запитів клієнтів з обсягу, структури, якості послуг, що надаються, можливості банку із забезпечення конфіденційності переговорів, інформаційна безпека тощо);

4) соціальні характеристики персоналу (у тому числі професійна підготовка, ставлення до праці, вирішення соціальних проблем);

5) регулювання діяльності з боку держави. Так, Національний банк встановлює для комерційних банків економічні нормативи капіталу, ліквідності та ризиків;

6) різноманіття сфери управління, до якої належать: грошовий обіг і кредитні відносини на макро- і мікрорівнях, наявність істотних ризиків під час здійснення банківських операцій.

Будь-який банк є елементом банківської системи, що, у свою чергу, виступає як підсистема економічної системи загалом. Отже, банк — самостійна система, відкрита щодо зовнішнього середовища.