Реклама на сайте Связаться с нами
Давня українська література

Захарія Копистенський

Реферат

На главную
Давня українська література

Високоерудованим і високоосвіченим талановитим представником полемічної прози початку XVII ст. був і Захарія Копистенський. Родом із Галичини, від здобув освіту, як гадають, у школі Львівського братства, а можливо, і в Острозькій школі, бо високо цінував князя К. Острозького як фундатора греко-слов'янської школи, мецената «любомудрців», при дворі якого знайшли притулок «докторове славнии, в греческом, славенском и латинском языках выцветочныи», а також математики і астрологи, серед яких сам князь «презацный математик, философ и астролог». Всіма тими мовами прекрасно володів і З. Копистенський. Палкий прихильник православ'я, він 1616 р. покинув Західну Україну, де поступово набирало силу уніатство, записався до Київського братства, став активним діячем гуртка Є. Плетенецького і проводив значну літературну та видавничу роботу в друкарні Києво-Печерської лаври.

Зокрема, з його передмовами та під його наглядом вийшло кілька перекладів церковних книжок з грецької мови («Часослов», «Апокаліпсис», «Тріодь постна», «Бесіди» Іонна Златоуста тощо). В лаврській друкарні вийшли і його оригінальні твори — «Книга о вере единой...» (1619), дві проповіді на честь Є. Плетенецького — «Казанье» та «Оміліа» (1625).

Після смерті Плетенецького З. Копистенського призначають у 1624 р. архімандритом Києво-Печерської лаври. Помер він 21 березня 1627 р.

Конкретно-історичні обставини: відновлення 1620 р. в Києві православної ієрархії, висвячення в православні митрополити земляка Копистенського культурно-освітнього діяча Іова Борецького, захист церкви з боку запорізького козацтва на чолі з гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним тощо — стимулювали появу кількох полемічних творів в обох ворожих церковних таборах. Іов Борецький 1621 р. від імені «народу руського» написав у співавторстві свою знамениту «Протестацію» польською мовою, в якій обстоювалося законне право українського та і всього руського населення на віросповідання, звичайно православне; водночас гнівно засуджувалися церковні утиски з боку польської влади і католицтва, прославлялося запорізьке козацтво.