Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з курсу «Фінанси»

Державні фінанси в системі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту

Реферат

На главную
Реферати з курсу «Фінанси»

Роль державних фінансів в економіці країни визначається тим, яку величину фінансових ресурсів держава мобілізує у своє розпорядження, на які цілі і як ефективно їх використовує. Джерелом створення фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт. Його обсяг визначає фінансові можливості держави, і за своєю суттю він є тією вартісною величиною, де переплітаються економічні інтереси держави, населення і підприємницьких структкр.

Фінансові ресурси — це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового національного продукту, створюваного за певний період в державі. Фінансові ресурси в державі включають ресурси всіх секторів економіки. В кожному секторі фінансові ресурси розподіляються за рівнями управління. Проте не всі ресурси в державі є фінансовими ресурсами, якими розпоряджається держава. У розпорядженні держави знаходяться ресурси бюджетної системи і різних видів централізованих і децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів (Національний банк, державні страхові органи, державні кредитні установи).

Основна частина фінансових ресурсів являє собою грошовий вираз вартості чистого доходу, створеного в державі. Це прибуток, відрахування до державних централізованих фондів цільового призначення, доходи від зовнішньоекономічної діяльності. Інша часгина фінансових ресурсыв являє собою частину фонду споживання, що перерозподіляється за допомогою фінансів. Сюди входять прямі і непрямі податки з населення, в їх числі прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори.

Третю частину фінансових ресурсів становлять різні відрахування, що включаються в собівартість продукції. В їх числі амортизаційні відрахування, відрахування на геологорозвідку, плата за воду, плата за землю тощо.

Розгляд структури джерел фінансових ресурсів в тісному взаємозв'язку із структурою валового внутрішнього продукту має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Стає можливим визначити рівень участі фінансів в розподільних процесах і на цій основі дати оцінку ефективності функціонування фінансового механізму. До того ж значно розширюється інформаційна база для розробки фінансових показників ефективності економіки і розробки на їх основі напрямів фінансової політики держави.

В народному господарстві країни існує тенденція до скорочення обсягу ВВП, що розподіляється через фінансову систему. Незважаючи на загальну позитивну значимість зазначеної тенденції, такі різкі коливання у співвідношенні цих показників надзвичайно деструктивні для розвитку макроекономічних процесів. Це призводить до механічного руйнування фінансових пропорцій, що сформувалися між суб'єктами господарювання в попередній період, і є фактором фінансової нестабільності.

Високий процент фінансових ресурсів по відношенню до ВВП свідчить і про те, що фінансова система виконує надмірну перерозподільну функцію. Це знижує, з одного боку, ефективність самої фінансової системи, з другого — негативно позначається на існуючій в економіці системі розподілу і перерозподілу ВВП. Зокрема, перевантаження фінансової системи різними формами перерозподілу ресурсів між верствами населення, галузями економіки і регіонами негативно впливає на стимули до праці, оскільки відбувається відрив використання фінансових ресурсів від місця їх створення. Потрібні заходи, які б забезпечили раціональнішу структуру співвідношення системи фінансів та ВВП.

Структура створення фінансових ресурсів визначає напрями їх використання, або, правильніше сказати, суттєво впливає на зазначений процес. В результаті використання фінансових ресурсів закінчується формування структури споживання і нагромадження в державі. Використання фінансових ресурсів можна згрупувати за такими основними напрямами: поповнення основного і оборотного капіталу — капітальний ремонт, дотації планово-збитковим державним підприємницьким структурам, поповнення недостачі оборотних коштів; формування фонду споживання — видатки на соціальний захист населення, видатки на соціально-культурні заходи, задоволення соціальних потреб працівників виробничої сфери, соціальна підтримка окремих верств населення, видатки на оборону і управління тощо; формування фонду нагромадження — капітальні вкладення, придбання обладнання, інвентарю в бюджетних установах, витрати на зовнішньоекономічну діяльність держави, створення резервних фондів.

В цілому обсяг фінансових ресурсів держави залежить від величини валового продукту, його внутрішньої структури, динаміки складових його частин. Правильне і науково обгрунтоване прогнозування величини фінансових ресурсів, напрямів їх використання — одна з основних передумов активізації впливу фінансів на економічний і соціальний розвиток в державі.

З цією метою щорічно розробляється баланс фінансових ресурсів та витрат держави. Це система показників, що характеризують величину створюваних і використаних фінансових ресурсів у державі за відповідний період. Його головні функції такі:

— забезпечення узгодженості вартісних і натуральних показників ресурсів за джерелами створення і напрямами використання;

— виявлення можливостей зростання фінансових ресурсів на основі підвищення ефективності господарювання;

— посилення впливу фінансового механізму на підвищення раціонального використання всіх видів ресурсів;

— обгрунтування меж централізації фінансових ресурсів у державному бюджеті та інших ланках фінансової системи.

Зведений фінансовий баланс включає фінансові ресурси, що створюються і використовуються у всіх секторах економіки незалежно від форми власності, а також добровільні та обов'язкові платежі, сплачувані населенням, довгострокові кредити банків, доходи від зовнішньоекономічної діяльності. У видатковій частині балансу наводять загальну суму витрат, здійснюваних підприємницькими структурами, державою, а також іншими фінансовими інститутами. Однак основним призначенням балансу є забезпечення інформацією процесу розробки зведеного бюджету держави, державного бюджету і місцевих бюджетів.