Захоплений дітвак,
захоплений красою,
один із тих бурлак,
які живуть росою.
Захоплений до краю,
мов барва в рожі згусла.
Нічого більш не маю,
лишень кедрові гусла.
Для Нього хочу грати,
рукою в гусла бити.
Сто струн, мов срібні ґрати,
що ними кедр обвитий.
Час задзвенить у труну,
пригорне Бог мене
і вислужену струну
косою перетне.
|
|
|
