Сьогодні є Зелені Свята,
зелена вже трава.
Моя душа була розп’ята,
сьогодні знов жива.
Усі до церкви поспішіть!
Вій, теплий вітре, повівай!
На дверях власної душі
я вішаю зелений май.
Усюди щастя, радість, сміхи,
мов юність вічно є ще.
Здається, що сам Бог з утіхи
собі в долоні плеще.
Все казкою стає прожогом,
не видно світового бруду.
В долоні плескати із Богом
і я собі теж буду.
|
|
|
