Над містом ширяють тіні,
над містом із свистом літак,
над містом місяць, наче ліхтарня,
а в місті ліхтарні — червоний мак.
Так треба, треба так.
Поет має окуляри
в золотій оправі
і читає реклами кіно «Омана»...
А ніч, мов каштан, цвітуча, зоряна,
ніч — бензиною п’яна.
Завтра відчиняю вікно.
Ранок терпкий, мов кисле вино.
Ледве запалиться світлом світання,
на вулиці хлопець у дірявих черевиках
продає газети.
Вигукує:
«Японський міністр заповідає війну!»
|
|
|
