Землі великої щедроти
В садах наливано цвітуть.
Ріка міняє повороти —
Шукає путь, знаходить путь.
І я пройду путі до краю,
Красу приймаючи земну,
І, мабуть, щастя відшукаю,
Глухі стежини обмину.
Шумлять міста, і стигле зерно,
Куди не гляну, — звідусіль.
Стопчу доріг колючі терни,
Відсію заздрості кукіль.
І якщо пісня вийде в люди,
То пломінь серця не згашу —
Впаду землі на теплі груди,
Нової сили попрошу.
|
|
|
