Лугів осінніх теплі голоси
І перепілок бій на сінокосі,
І даль доріг в очах стоїть і досі,
І все те слухай і в душі неси,
Неси, неси і затамуй в собі
Оці вечірні хмари голубі,
Цей спів дівочий — не велику тайну.
Але для серця вічно живодайну.
А що б я був і що б зробити зміг
Без цих людей, без цих ясних доріг,
Без цих вогнів у польовому стані,
Де трактористи-хлопці на світанні,
Пропахнені автолом та бензином,
З вагончика ідуть іздалека,
Де за мотором, як за рідним сином,
Підводиться натруджена рука.
Бери ж собі і все в душі неси,
Де радують тебе на вольній волі
Лугів осінніх теплі голоси
І спів дівочий у вечірнім полі.
О спів дівочий у вечірнім полі,
Лугів осінніх теплі голоси!
1956
|
|
|
