1
Єдиній
Теплий вітер пестить і гріє,
Причащає простором синь.
Знову пристрасний легіт: — Маріє! —
І принади земної краси.
Так праматірно-вічно розкрила
Чорноземну укохану плоть,
Яре сонце напружує крила —
Схопити і побороть!
І ти млієш в обіймах огненних,
І зітхаєш в солодких снах,
Наречена — Кохана — Нене!
...Весна!
2
Біблійним ароматом — коси.
Біблійна давнина — лани.
Дай всі принади! Всі спокуси!
Всім спілим тілом полони!
Відвічний лик не зблід, не стерся, —
Все та ж божественно-проста.
Все ті ж тугі і тучні перса,
Достиглі стегна і уста.
Те ж сонцем викохане тіло,
Смагляве в сонячнім меду,
Хітон зелений знов оділо
На вічно грішну наготу.
|
|
|
