Хомиха чоловіка била;
Не на лихо ж Хому Хомиха вчила!
Хома Постіл
Від жінки заховавсь під піл,
І, в три погибелі звернувшися, трусився,
І плакав, і просився...
Хомиха з рогачем присікалась: «Вилазь!
Вилазь, личино зла!..» Хома в куточку бгавсь
І, плачучи, озвавсь:
«Не вилізу! Тобі я потурати годі:
Я господин в своїй господі!»
|
|
|
