Горе ж тому кораблеві,
Та у море занесеному;
Горе тому сиротині,
Від родини відлученому!
Куди віне буйний вітер —
Корабль в хвилях потопається.
Куди гляне сиротина —
Слізоньками обливається!
Ніхто з моря кораблика
До берега не привертає;
Ніхто в горі сирітоньки
До серденька не пригортає.
Горе ж мені на чужині,
Ніхто мною не кохається;
Чи заболить головонька —
Ніхто мене й не спитається!
Лягла журба на серденько
Так, як камінь на могилоньку,
Схилилася головонька,
Як маківка на билиноньку...
Коли б мені на чужині
Крильця дав соловеєчко —
Знявсь та полетів би я,
Куди рветься моє сердечко!
Коли б мені на чужині
Родинонька та далекая —
Велась моя б розмовонька,
Веселая та легенькая...
Лети, сизий голубоньку,
Де рід мене сподівається,
Скажи моїй родиноньці —
Я за нею убиваюся!
|
|
|
