Реклама на сайте Связаться с нами
Твори видатних українських письменників

Пророк

Микола Вінграновський

На главную
Твори видатних українських письменників
Життя і творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників
Творчість Миколи Вінграновського
З О. Пушкіна
Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І наші погляди сплелись. І я упав. Жалі і туги До нього з серця потяглись. На глум, на сором, на огуддя, Ввіп’явшись в груддя кам’яне, Я рік йому: «Брехав я людям, Тож покарай тепер мене! Убий мене. Мій дух дме далі: Гадючий дух гадючих сил. На почесті і на скрижалі Сумління серця покосив. Спали мене! У серці голо! Я жив, як бубон, день у день, І чорним, не своїм глаголом Я спопеляв серця людей...» І я замовк. З кущів лози Густі вітри повз нас шугали. І раптом віщі дві сльози З його очей в мої упали. Губами вічними, — аж млосно, — Він до моїх сліпих припав, І мій язик орденоносний Згорів, як лист, як віск, розтав. Він рік мені: «Повстань, пророче! Твоя настала вже пора. Творись в людей у дні і ночі Глаголом правди і добра».