Нехай ти розумом всю землю оглядаєш
Згори, мов сміливе орля,
А стріхи рідної не бачиш і не знаєш.
Та, коли ти Вкраїни не кохаєш, —
Ти не моя!
Нехай за правду в бій ти чесно виступаєш,
Нехай не жалуєш життя,
А кривди нації в душі не відчуваєш.
Та, коли ти Вкраїни не кохаєш, —
Ти не моя!
Ти не моя! О ні, — даремно ти гадаєш,
Що сам прийду до тебе я.
І хоч би ти прийшла, мене не ублагаєш,
Бо, коли ти Вкраїни не кохаєш, —
Ти не моя!
Чернігів, 1905 р.
|
|
|
