Де ви, сни умріяні, чарами навіяні,
Співи недоспівані —
Колискові сни?
На шляху посіяні, бурями розвіяні,
Ви, мої сподівані
Дітоньки весни.
Те, що я коханими квітами весняними
Убирав з турботою
І беріг од тьми,
Стоптано поганими, гайдуками п’яними
Хижою звіротою, —
Друзями-людьми.
1912 р.
|
|
|
