Пам’яті І. Франка
Вперше хлопчині всміхнулась вона,
Як своє свято справляла весна
І заквітчалася рідна країна...
Дзвонами в золоті сонця бринів,
Душу хвилюючи, спів:
Ave Regina!..
Ріс він у мріях... І серце красу
В себе вбирало, мов квітка росу;
Він же, побожно схиливши коліна,
Слухав, як шелестом лісу і трав
Голос таємний співав:
Ave Regina...
І він зустрів на дорозі своїй
Ту, що була королевою мрій...
Боже! Яка чарівна каватіна
Хвилею щастя з душі піднялась
І переможно лилась —
Ave Regina!..
Стоптані перли, зів’ялі листки
Вслали його перехресні стежки...
Зрадила доля мужицького сина!..
Але, й останній свій ронячи цвіт,
Серце їй слало привіт:
Ave Regina...
1913 р.
|
|
|
