«Піддані вірні! до вас
Палаю я любов’ю...
Се для порядку, — не зо зла, —
Я злив столицю кров'ю.
Мене мікадо знервував:
Звичайність зна погано...
А тут Гапон, робітники
Збудили дуже рано...
Дам конституцію зате, —
Не треба буде й раю!
Самодержавія ж основ
Займать не дозволяю!
Парламент з вибраних послів
Дозволю я зібрати,
І від народу буде їх
Булига вибирати.
Всім «інородцям» волю дам
Я на царськім папері,
Але в парламент зачиню
Для їх щільненько двері.
Усякій вірі волю дам, —
Синод же мусить дбати,
Щоб з православія ніхто
Не важивсь утікати.
Законів силу я зміцню,
Все буде по закону,
По всій Росії заведу
Воєнну охорону.
Щоб хлібороб мій волю мав, —
На се дивлюсь прихильно,
А панських земель і моїх
Займать йому не вільно.
І щоб уже зреформувать
До краю Русь святую, —
Професорів я розжену,
Просвіту я скасую».
[1905]
|
|
|
