Оженився я в суботу,
А в неділю — на війну.
А тепер я, брат, в піхоті
І до тещі — ні ну-ну.
Правда, є вже переправи,
Але ж трохи не з руки
До Полтави з-за Морави,
З-за цієї, брат, ріки.
За столом саме в неділю
Я покинув молоду,
Так не встигши і весілля
Відгуляти до ладу.
Будьмо, друже! Будьмо, пиймо!
Що лишилося тепер?
Чоловіка взяла в прийми,
Мабуть, міліціонер.
Не знайду я, брат, такої,
Коли я останусь жив.
Так доп’ю хоч чарки тої,
Що в неділю не допив.
1945, Австрійські бункери
|
|
|
