Ти їдеш додому туди, до Дніпра.
Позаду Європа, шалена пора.
Ти згадку про неї довіку носи,
Повище підкручуй гвардійські вуси!
Були в Будапешті, були ми у Відні,
Бували багаті, бували і бідні.
Були ми і пильні були й безтурботні,
Десятком ходили супроти сотні!
То бажані друзі, то судді суворі,
Ми й небо трусили! І падали зорі!
Всього нам дісталось! І радості, й зла
По келиху повнім нам доля дала.
1945, Надь-Велег
|
|
|
