Лемеша коваль кував,
Біля нього пес лежав.
Щось у кузні торохтіло —
Та яке собаці діло?
А коли коваль з мішечка
Витяг курочку й яєчка,
Той схопився і прибіг,
Треться, скаче біля ніг.
Байка ця стара, як світ,
Їй чимало сотень літ.
Та й тепер ще є багато
Тих, що звикли поспішати
Не туди, де кують,
А де курочку дають.
|
|
|
