В зоопарку яма.
В ній мутна водиця,
А для Бегемота
I така годиться.
Влізла в ту баюру
Й ніжиться тварина,
Трішки виглядають
Тільки лоб та спина.
Підійшла до ями
Дама повновида,
Камінці збирає
І у воду кида.
Кида й промовляє:
— Фе, яка фігура!
Виткни своє рило!
Покажися, шкура! —
Бегемот спокійно
Повернувсь у ямі
І хвостом куценьким
Помахав тій дамі.
Крокодил-сусіда
Виткнувся крізь сітку:
— Що ти відвернувся?
Відкуси їй литку! —
Бегемот з презирством
Подививсь на нього
І сказав сердито:
— Я не їм... такого...
|
|
|
